George Gurdjieff
George Gurdjieff Tsytaty
Ніколи не думай про результати — просто роби!
У належно організованих спільнотах не потрібна віра; потрібна лише трохи довіри — і навіть лише на короткий час, бо що раніше людина почне перевіряти все, що чує, то краще для неї.
Найбільша помилка — думати, що людина завжди одна й та сама. Людина ніколи не буває однаковою надовго. Вона постійно змінюється. Навіть пів години вона рідко залишається тією самою.
Щирість — це ключ, який відчинить двері, крізь які ти побачиш свої окремі частини, і побачиш щось зовсім нове. Треба продовжувати намагатися бути щирим. Щодня ти надягаєш маску — і маєш знімати її потроху.
Якщо ти медитуєш і приходить Диявол — змусь Диявола медитувати.
У людини немає окремого «я». Натомість є сотні й тисячі окремих малих «я», дуже часто цілком невідомих одне одному, які ніколи не торкаються одне одного, або, навпаки, ворожі одне одному, взаємовиключні й несумісні. Кожної хвилини, кожного моменту людина каже або думає: «я». І щоразу її «я» інше. Щойно це була думка, тепер — бажання, тепер — відчуття, тепер — інша думка… і так без кінця. Людина — множинність. І ім’я людини — легіон.
Еволюція людини — це еволюція її свідомості, і «свідомість» не може еволюціонувати несвідомо. Еволюція людини — це еволюція її волі, і «воля» не може еволюціонувати мимоволі.
Почни з можливого; почни з одного кроку.
Краще померти, ніж жити в сні.
Особистість у людині — це те, що «не є її власним»… те, що прийшло ззовні, те, чого вона навчилася, або те, що віддзеркалює всі сліди зовнішніх вражень, залишених у пам’яті.
Якби людина могла зрозуміти весь жах звичайних життів, які крутяться по колу незначних інтересів і незначних цілей; якби вона могла зрозуміти, що вони втрачають… тоді вона збагнула б: для неї може бути серйозним лише одне — вирватися з закону загального й стати вільною. Що може бути серйозним для людини в тюрмі, засудженої до смерті? Лише одне: як урятувати себе, як втекти. Нічого іншого не є серйозним.
Людина насамперед має зрозуміти деякі речі. У неї тисячі хибних ідей і хибних уявлень — головно про себе — і їй треба позбутися частини з них, перш ніж починати здобувати щось нове. Інакше нове буде збудоване на хибній основі, і результат буде гірший, ніж раніше. Сказати правду — найважче у світі; треба багато вчитися й довго, щоб говорити правду. Одного лише бажання недостатньо. Щоб говорити правду, треба знати, що таке правда і що таке брехня — і насамперед у собі. Але цього ніхто не хоче знати.
Сміх звільняє нас від зайвої енергії, яка, якщо її не використати, може стати негативною — тобто отрутою. Сміх — це протиотрута.
Кожна церемонія чи обряд має цінність, якщо виконувати його без змін. Обряд — це книга, у якій написано багато. Хто розуміє — може її читати. Один обряд часто містить більше ніж сто книг.
Єдиний тип сексуальних стосунків, який можливий, — це стосунки з тим, хто так само просунутий і здатний, як ти.
Самоспостереження приводить людину до усвідомлення необхідності самозміни. І коли вона спостерігає за собою, вона помічає, що саме самоспостереження спричиняє певні зміни у її внутрішніх процесах. Вона починає розуміти, що самоспостереження — це інструмент самозміни, засіб пробудження.
Пам’ятай про себе завжди й всюди.
Щоб знати все, треба знати дуже мало; але щоб знати те мале, спершу треба знати майже все.
Без самопізнання, без розуміння того, як працює й що робить його «машина», людина не може бути вільною: вона не може керувати собою й завжди лишатиметься рабом.
Любов без знання — демонічна.
Нічого не досягається без страждання, але водночас треба починати з того, щоб принести страждання в жертву.
Справжня любов — це космічна сила, яка проходить через нас. Якщо ми її кристалізуємо, вона стає найбільшою силою у світі.
Той, хто позбувся хвороби «завтра», має шанс досягти того, заради чого він тут.
Знати — означає знати все. Не знати всього — означає не знати. Щоб знати все, достатньо знати трохи. Але щоб знати це трохи, спершу треба знати досить багато.
Певний відсоток людей, яких ми зустрічаємо на вулиці, — це люди, які порожні всередині, тобто насправді вони вже мертві. Нам пощастило, що ми цього не бачимо й не знаємо. Якби ми знали, скільки людей насправді мертві й скільки з цих мертвих керують нашими життями, нас охопив би жах.