Jetsun Milarepa
Jetsun Milarepa Tsytaty
Справи світу триватимуть вічно — не відкладай практику медитації. Коли ти зустрінешся з глибокими настановами майстра медитації, з рішучістю зосередженості — берись за реалізацію Істини.
У страху перед смертю я знову й знову пішов у гори й медитував над невизначеністю години смерті, захопивши фортецю безсмертної, нескінченної природи розуму. Тепер увесь страх смерті минув.
Життя коротке, а час смерті невідомий; тож присвяти себе медитації. Уникай зла й здобувай заслуги — наскільки можеш — навіть ціною самого життя. Коротко: дієй так, щоб тобі не було соромно перед собою, і тримайся цього правила.
Коли ти біжиш за своїми думками, ти подібний до пса, що женеться за палицею: щоразу, коли кидають палицю, ти біжиш за нею. Натомість будь як лев: не женись за палицею — обернися й подивися на того, хто її кинув. Леву палицю кидають лише раз.
Ти загрожуєш іншим своїми смертельними іклами. Але, мучачи їх, ти лише мучиш самих себе.
Щоб досягти буддівства… ми маємо розсіяти цілі й предмети цього життя, як вітер.
Хто знає, що всі речі — це його розум, що все, з чим він зустрічається, є дружнім, — той завжди радісний.
Моя релігія — не обманювати себе.
Довго звикаючи роздумувати про любов і співчуття, я забув усю різницю між собою та іншими.
Мені нічого не потрібно. Я нічого не шукаю. Я нічого не бажаю.
Слід бачити, що вся видимість — як туман і марево.
Яка безглуздість — нехтувати власним життям, воюючи з ворогами, які є лише кволими квітами. Яка дурість — витратити життя без сенсу, коли так рідко дається дорогоцінне людське тіло.
Я не прагну ні багатства, ні володінь — тож у мене нічого немає. Я не переживаю початкового страждання накопичення володінь, проміжного страждання — охороняти й підтримувати їх, ані кінцевого страждання — втрачати володіння.
Коли доходиш до суті буття, сяюча мудрість реальності освітлює все, як безхмарне небо.
У проміжку між думками безконцептуальна мудрість світить безперервно.
Коли ти біжиш за своїми думками, ти подібний до собаки, що женеться за палицею.
Уся медитація має починатися з пробудження глибокого співчуття. Усе, що людина робить, має народжуватися з позиції любові й користі для інших.
Якщо довго бути поруч із друзями, вони скоро втомляться від тебе; таке надто близьке співжиття породжує неприязнь і ненависть. Людсько очікувати й вимагати забагато, коли надто довго живеш у товаристві.
Моя релігія — жити й — померти — без жалю.
Спершу гроші — як само здійснювальний самоцвіт бажань. Пізніше вони стають необхідними. А врешті ти відчуваєш себе жебраком без гроша.
Сильний і здоровий — хто думає про хворобу, аж поки вона не вдарить, як блискавка? Занурений у світ — хто думає про смерть, аж поки вона не прийде, як грім?
Не лелей надії на осягнення — практикуй усе життя.
Поспішай повільно — і незабаром прибудеш.
Світ знає: гусінь стає метеликом, але не дбає про те, що вона також стає нічним метеликом. Один — денний, інший — нічний. Людина, що прокинулася, може змінити погляд і змінити себе — з Анґулімали на Будду.
У монастирі твого серця є храм, де всі Будди єднаються.