Lahiri Mahasaya Tsytaty
Той, хто практикує пранаяму, справді любить усіх істот.
У Сатьяюзі Лахірі Махасай народився як Сатья-сукріта; у третаюзі він був Муніндрою; у дваяпараюзі — Карунамаєю; а в каліюзі — Кабіром. Пізніше він став Шьяма Чараном.
13 травня 1873 — Що б людина не хотіла робити, вона може це зробити.
Ніхто не є грішником; ніхто не є святим. Якщо розум поставити в Куташту, тоді немає гріха; інакше, якщо розум назовні, є гріх. Іншими словами: коли розум не в Куташті — він у гріху.
Усі гріхи знищуються післядією — врівноваженістю Кріи.
Не має значення, якщо життя залишає фізичне тіло. Я маю практикувати Крію всім серцем.
Поки Бхішма (дід Кауравів і Пандавів), тобто страх (у світлі Кріи Бхішма означає страх практикувати Крію), не отримає три стріли — іда, пінгала та сушумна в голові (з’єднані в Куташті) — він не стане Стірою, спокійним; слід практикувати Крію сміливо.
Крія — це Істина, а решта — неправда.
Коли людина досягла спокійного Дихання, тоді для неї лишається єдина робота — завжди триматися стану спокою.
25 серпня 1873 — Я сам є Акшара Пуруша, вічне Буття.
(Коли провидець руйнує свій характер як провидець і стає єдиним із найвищою Самістю — тоді дуалізм розчиняється.)
Без нішкама — тобто цілковитого відсторонення — немає можливості злитися з Брахмою.
Що б ти не думав у час смерті — так ти й стаєш; так само, якщо в момент виходу з тіла ти стаєш Сатчітанандою, тоді ти стаєш собою — найвищим Я.
Практикуючи пранаяму, невігластво розсіюється, і знання Самості відкривається.
Тварини зачаровуються музикою; якщо людина не приваблюється звуком ОМ, то вона — осел.
Я залишаюся поруч із тим, хто практикує крію.
Коли довго очищати коричневий цукор, зрештою він стає білим. Так само — безперервна практика Крію веде до досконалості Пранаями.
Старий батько (Бабаджі) — це Крішна.
Погляд на середину чола — над носом і бровами — трохи важкий; якщо стабілізуватися на цьому, людина досягає стану самадгі.
Коли дихання спокійне, це стан Кумбхаки. Коли людина бачить Самість у собі, це називають Брахмаджнаною — «Знанням Брахмана, Верховної Самості».
Той, хто не бачить Куташту (внутрішню Самість між бровами) за порадою Гуру в цьому фізичному тілі, — сліпа людина.
Потрібно дуже серйозно й щиро практикувати пранаяму.
Жінка — руйнівниця чоловіка. Не дивись на неї — за будь-яку ціну. Примітка: (сонце Самості, тобто звук, тут називається «чоловіком»; а джйоті, світло Самості, називається «жінкою». Іншими словами: не цікався грою джйоті й не розвивай прив’язаності до внутрішніх видінь; адже видіння — другорядні й не є внутрішньою Самореалізацією.)
Якщо люди хочуть піти — хай ідуть; але ти маєш лишатися твердим у своїй практиці. Тоді, врешті, ти ввійдеш у дім Стіраттви — Тиші.
Хто такий Кабір? Він — сонце, і він — Брахма, я сам.
