Mooji
Mooji Tsytaty
Наприкінці дня ти можеш мати щось у голові, щось у руці або щось у серці. Що ти обираєш?
Щодо пошуку Істини: 98% нашого мислення — це сміття. Решта 2% — теж сміття. Викинь усе це й будь порожнім! Істину не можна схопити лише інтелектом — потрібна благодать.
Питання здаються реальними, доки ти вважаєш себе людиною. Коли ти усвідомлюєш, що ти — безособова присутність, усі питання зникають.
У нас є інтуїтивне знання, що ми вічні, але воно перекривається шумом, який ми створюємо, ототожнюючись із непостійним.
Побачення — миттєве. Впізнавання може бути миттєвим, але щоб розум повністю стабілізувався в серці, потрібен певний час.
О Господи… Нехай моє знання про Тебе буде не лише в моєму розумі, а повністю живим усередині мого серця… прибери «мене»… нехай буде лише Ти.
Належ не до чогось. Належ не до когось. Просто будь. Спершу відчуй своє Буття — і не порівнюй, не змагайся. Просто будь своїм Буттям.
У країні «Я знаю» завжди є суперництво, заздрість, удавання, гординя й зарозумілість. Це агресивна сфера — сфера его. Я кажу: відмовся від громадянства. У країні «Я не знаю» мешканці рухаються без конфлікту й природно тихі, щасливі та спокійні. Мудрі залишаються тут.
Ти — незмінне, що проявляється як мінливість.
Не намагайся рятувати себе. «Я», яке намагається бути врятованим, — не ти.
Ми — простір, у якому думки з’являються, грають і розчиняються, як хмари в безмежному небі.
Нехай світ називає тебе лінивим за те, що ти не бігаєш, як наляканий привид. Просто будь тихим усередині себе. Не переймайся тим, як мають бути речі, і просто почни спостерігати без упереджень, без проєкцій і без бажань. Зверни увагу, як життя тече само собою. Тут немає хаосу — тут є гармонія. Ти вже всередині цього потоку.
У духовній подорожі ти не можеш бути «дегустатором вина» — треба стати п’яним.
Насправді бути тим, ким ти є, — найпростіше. Складне — це перестати бути тим, ким ти не є.
Будь готовий, щоб будь-яке відчуття могло завітати в твій дім.
Сатсанг тут, щоб змити з обличчя розуму пил, і відкрити обличчя Бога.
Викинь усе геть, забудь про все!
Ігнорувати розум — це прекрасна садхана. Так робили багато мудреців. Вони ігнорували розум аж до його «неіснування». Коли його ігнорують, він втрачає вплив і силу.
Самі по собі почуття не створюють проблем. Проблеми створює радше схильність тлумачити й аналізувати їх. Коли за звичкою ти віриш цим тлумаченням — саме там починаються страждання.
Коли ти бачиш те, що не є реальним, тоді й з’являється цей сміх.
Самість не може залишити Тебе. Усвідомлення не може залишити Тебе. Усе інше піде від Тебе. Але Усвідомлення — це те, ким Ти є.
Природа ілюзії така: коли ти бачиш крізь неї, вона зникає.
Ти — той, хто знає; ти сприймаєш сприйняття. Прийди в це місце й подивись, чи залишаються там у тобі якісь питання.
Коли зникає ідея «я — той, хто діє», лишається лише «Я Є», і це «Я Є» не має релігії.
Усе, що потрібно, — розпізнати свою справжню позицію свідка. Тобі треба лише робити це певний час, доки не зламається чари. Навіть після того, як чари зруйнуються, ці психічні нахили можуть ще виникати, але без жодної сили — так само, як ти можеш бачити місяць удень.