Sarada Devi
Sarada Devi Tsytaty
Поки в людини є бажання, немає кінця її мандрівці між народженнями. Саме бажання змушують її брати одне тіло за іншим. Буде переродження, якщо в людини навіть є бажання з’їсти шматочок цукерки.
Одним словом: ти маєш прагнути Бога без прагнення. Бо саме бажання — корінь усього страждання. Воно є причиною повторних народжень і смертей. Воно — перешкода на шляху визволення.
Світ триває, бо не всі вільні від бажань. Люди з бажаннями народжуються знову й знову.
Як хмари розганяє вітер, так від промовляння Імені Господа відступає спрага до мирських насолод.
Переродження неминуче, доки в людини є бажання. Це як перенести душу з однієї наволочки в іншу. Лише один-два з багатьох людей можуть бути знайдені вільними від усіх бажань.
Немає скарбу, рівного задоволенню, і немає чесноти, рівної витривалості.
Я скажу тобі одну річ: якщо хочеш миру в розумі, не звинувачуй інших.
Я скажу тобі одну річ. Якщо ти хочеш миру в розумі, не шукай вад у інших. Натомість навчися бачити власні вади. Навчися зробити весь світ своїм. Немає чужих, моя дитино; весь цей світ — твій.
Відкрий своє серце, сповнене скорботи, Господові. Плач і щиро молись: «О Господи, притягни мене до Себе; дай мені мир у душі». Роблячи це постійно, ти поступово досягнеш миру в душі.
Щастя світу минуще. Чим менше ти прив’язуєшся до світу, тим більше насолоджуєшся спокоєм у розумі.
Яким би сильним і прекрасним не було це тіло, його завершення — у тих трьох фунтах попелу. Та люди все одно так прив’язуються до нього. Слава Богові.
Звісно, у тебе будуть сумніви. Будуть запитання, і віра знову повернеться. Так утверджується віра.
Різниця між великою душею й звичайною людиною така: перша сміється, коли залишає це тіло, тоді як друга плаче. Смерть здається їй лише грою.
Божа благодать — це те, що справді потрібно. Людині слід молитися про Божу благодать.
Чи віра така вже дешева, моя дитино? Віра — останнє слово. Якщо є віра, то мета майже досягнута.
Якщо хтось кличе Його знову й знову, Він стає милосердним; і тоді народжується віддана прив’язаність. Ця любов заради любові має бути прихована від усіх очей.
Бога неможливо осягнути без любові. Так — щирої любові.
Люди скаржаться на свої скорботи й печалі, і на те, як вони моляться Богові, але не знаходять полегшення від болю. Та сама скорбота — дар від Бога. Вона — символ Його милосердя.
Таке життя: сьогодні тут, завтра — минуло! Ніщо не минає разом із тобою, окрім твоєї заслуги й провини; добрі й злі вчинки йдуть за тобою навіть після смерті.
Увесь світ — це сон; навіть це (стан неспання) — сон… Те, що ти бачив уночі, тепер не існує.
Я ніколи не зможу відмовити тому, хто звертається до мене «Матір».
Молись Богові й зроби своє серце таким чистим, як зоря.
Пізнання Бога неможливе без екстатичної любові до Нього.
Ніхто не страждатиме вічно. Ніхто не проведе всі свої дні на цій землі в стражданні. Кожна дія приносить власний результат — і можливості приходять відповідно.
З’єднання дня й ночі — найсприятливіший час для заклику до Бога. У цей час розум залишається чистим.