Teresa Of Ávila
Teresa Of Ávila Tsytaty pro любов
Молитва — це вчинок любові; слова не потрібні. Навіть якщо хвороба відволікає від думок, усе, що потрібно, — це воля любити.
Щодо сухості, від якої ти страждаєш, мені здається, що наш Господь поводиться з тобою так, ніби вважає тебе сильним: Він хоче випробувати тебе й побачити, чи ти любиш Його так само в часи сухості, як тоді, коли Він посилає тобі втіху. Я думаю, це дуже велика ласка з боку Бога — показати тобі це.
Справжня досконалість полягає в любові до Бога й до ближнього; і чим краще ми зберігаємо ці дві заповіді, тим досконалішими будемо.
Найнадійніший спосіб визначити, чи має людина любов до Бога, — побачити, чи любить вона свого ближнього. Ці дві любові ніколи не відокремлюються. Можеш бути певним: чим більше ти просуваєшся в любові до ближнього, тим більше зростатиме твоя любов до Бога.
Любов викликає любов.
Любов робить працю легкою. Лише любов надає цінності всім речам.
Як так виходить, що ми не вмираємо від любові, бачачи, що Бог Сам не міг зробити для нас більше, ніж пролити Свою божественну кров краплина за краплиною? Коли як людина Він готувався до смерті, Він зробив Себе нашою їжею, щоб дати нам життя. Бог стає їжею — хлібом для Своїх створінь. Хіба цього недостатньо, щоб ми померли від любові?
Любов перетворює працю на відпочинок.
Лише любов надає цінності всім речам.
Життя молитви — це просто любов до Бога й звичка бути завжди з Ним.
Якщо ми навчимося любити землю, ми знайдемо лабіринти, сади, фонтани й коштовні самоцвіти! Відкриється для нас цілий новий світ. Ми дізнаємося, що означає бути по-справжньому живим.
Ми можемо говорити про любов і смиренність як про справжні квіти духовного зростання; і вони випромінюють чудовий аромат, що приносить користь усім, хто наближається.
Природа любові — діяти тисячею різних способів.
Якщо ми практикуємо любов до ближнього з великою досконалістю, ми зробимо все.
Її серце сповнене радості від любові, бо в Господі її розум заспокоєний. Вона відмовилася від усіх егоїстичних прив’язаностей і черпає тривалу радість та силу з Того, що всередині. Вона живе не для себе — вона живе, щоб служити Господу Любові в усьому, і пливе через море життя, весело долаючи його суворі хвилі.
Справжня любов зростає через жертву, і чим глибше душа відкидає природне задоволення, тим сильнішою й більш відстороненою стає її ніжність.
Молитва — це акт любові. Слова не потрібні.
О мій Господи! Як правдиво, що хто працює для Тебе, той отримує плату труднощами! І яка ж дорогоцінна ціна для тих, хто любить Тебе, якщо ми розуміємо її цінність.
Це не про те, щоб багато думати, а про те, щоб багато любити. Тож роби те, що найбільше пробуджує в тобі любов.
Слід зауважити: досконала любов до Бога полягає не в тих радощах, сльозах і сентиментах відданості, яких ми зазвичай шукаємо, а в сильній рішучості та палкому бажанні догодити Богові в усьому й сприяти Його славі.