Є багато людей у Південній Африці, які багаті, і вони можуть ділитися своїм багатством із тими, кому не так пощастило — хто не зміг подолати бідність.
Поки в нашому світі тривають бідність, несправедливість і груба нерівність, ніхто з нас не може по-справжньому відпочити.
Подолання бідності — це не жест милосердя. Це акт справедливості. Це захист фундаментального людського права — права на гідність і гідне життя…
Поки жінки прив’язані бідністю й доки на них дивляться зверхньо, права людини не матимуть змісту.
Мільйони людей у найубогіших країнах світу залишаються в рабстві ланцюгів бідності. Час звільнити їх.
Поки багато наших людей ще живуть у крайньій бідності; доки діти ще живуть під пластиковими покриттями; доки багато хто з наших людей ще без роботи — жоден південноафриканець не має відпочивати й тонути в радості свободи.