Ми маємо усвідомити: незалежно від того, де й як людина помирає, якщо вона в стані смертного гріха й не кається, хоча могла б це зробити й не зробила, — Диявол вириває її душу з тіла з такою мукою й стражданням, що оцінити це може лише той, хто пережив.
Найбільша безпека, яку ми можемо мати в цьому світі, що ми перебуваємо в благодаті Бога, не полягає в почуттях нашої любові до Нього. Вона полягає радше в незворотному відданні всього нашого єства в Його руки та в твердому рішенні ніколи не погоджуватися на жоден гріх — великий чи малий.
Давайте також любити наших ближніх, як самих себе. Нехай буде в нас милосердя й смирення. Нехай ми творимо милостиню, бо вона очищає наші душі від плям гріха. Люди втрачають усі матеріальні речі, які залишають у цьому світі, але вони несуть із собою нагороду за милосердя й милостиню, яку віддали. За це Господь дасть їм нагороду й відплату, яких вони гідні.