Справжня мудрість — у власному визнанні меж свого знання.
Коли я був молодим, я вірив, що життя може розгортатися впорядковано — відповідно до моїх надій і очікувань. Але тепер я розумію: Шлях звивається, як річка, завжди змінюється, завжди далі… Мої мандрівки показали: сам Шлях творить воїна; кожна стежка веде до миру, кожен вибір — до мудрості. І життя завжди виникало — і завжди виникатиме — у Таємниці.
Єдина справжня мудрість — знати, що ти нічого не знаєш.
Ти не соромишся нагромаджувати найбільше грошей, почестей і репутації, а мудрості, істини й найвищого вдосконалення душі — турбуватися так мало?
Протягом мого життя я не прагнув накопичувати багатство й прикрашати своє тіло. Я прагнув прикрасити свою душу коштовностями мудрості, терпіння — і понад усе любов’ю до свободи.
Усвідомлення невігластва — початок мудрості.
Справжня мудрість приходить до кожного з нас, коли ми усвідомлюємо, як мало ми розуміємо про життя, про себе і про світ навколо.
Мудрість прикрашає багатство й кидає тінь на бідність.
Молоді люди сьогодні думають лише про себе. У них немає пошани до батьків чи до старості. Вони нетерплячі до будь-яких обмежень. Вони говорять так, ніби лише вони все знають, а те, що в нас вважається мудрістю, для них — дурниця. А щодо дівчат — вони нахабні, непристойні й не по-жіночому говорять, поводяться та одягаються.