Таємниця звуку — це містицизм; гармонія життя — це релігія. Знання вібрацій — це метафізика, аналіз атомів — наука, а їхнє гармонійне поєднання — мистецтво. Ритм форми — це поезія, а ритм звуку — музика. Це показує, що музика є мистецтвом мистецтв і наукою всіх наук; і вона містить у собі джерело всіх знань.
Дорослі люди думають, що вони цінують музику, але якби вони усвідомили той сенс, який дитина приносить із собою — цінування звуку й ритму — вони ніколи б не хвалилися знанням музики. Дитина — це сама музика.
Звук — це сила творення, справжнє Ціле. Тоді музика стає голосом великої космічної єдності й, отже, найкращим шляхом дістатися до цього остаточного стану зцілення.
Божественний звук — причина всього проявленого. Той, хто знає таємницю звуку, знає таємницю всього всесвіту.
Голос — це не лише ознака характеру людини, а вияв її духу. Інші звуки можуть бути гучнішими за голос, та жоден звук не буває таким живим.
Коли дзвонить один дзвін, то за його звуком вібруватимуть і інші дзвони. Так само — танець душі… він викликає відповідну реакцію, і це знов змушує інші душі танцювати.
Людина чує не лише вухами; вона чує звуки через кожну пору свого тіла. Це пронизує всю істоту.