Meher Baba
Meher Baba Tsytaty
Найщасливіший той, хто не очікує щастя від інших. Любов радіє й прославляє дарування, а не отримання. Тож учись любити й давати — і не очікувати нічого від інших.
Досягти єднання так неймовірно важко, бо неможливо стати тим, ким ти вже є! Єднання — це не що інше, як знання себе як Єдиного.
Реальним є лише Бог; нічого не має значення, окрім любові до Бога.
Я люблю всіх. Кожен виконує роль, яку має виконати. Але на духовному полі є люди, які ще ближчі до мене, ніж це.
Але така крихітна й буденна річ, як парасоля, може позбавити тебе зору на таку величезну істину, як сонце.
Якщо ми розуміємо й відчуваємо, що найвищий вчинок відданості та поклоніння Богові — це не завдавати шкоди жодній із Його істот, тоді ми любимо Бога.
Життя стає змістовним, а всі дії — цілеспрямованими лише на основі віри в тривку реальність.
Усе життя особистого его безперервно перебуває в полоні «хочу», тобто в спробі шукати здійснення бажань через речі, які змінюються й зникають. Але справжнього здійснення не може бути через минуще.
Відмовся від усіх форм папужництва. Почни практикувати те, що ти справді відчуваєш істинним і справедливим. Не влаштовуй показ віри й переконань. Тобі не треба відмовлятися від своєї релігії, але треба відмовитися від чіпляння за оболонку — за голий ритуал і церемонію. Щоб дістатися до фундаментального ядра Правди, що лежить в основі всіх релігій, вийди за межі релігії.
Божественне відчайдушне прагнення — початок духовного пробудження, бо воно породжує прагнення богопізнання.
Мистецтво, натхнене любов’ю, веде в вищі сфери, і таке мистецтво відкриє для тебе внутрішнє життя.
Мета життя — осягнути Бога всередині нас. Це можна зробити навіть тоді, коли ми виконуємо свої земні обов’язки.
Тривога — це продукт гарячкової уяви, що діє під впливом бажань... Вона є необхідним наслідком прив’язаності до минулого або до очікуваного майбутнього й завжди тримається в якійсь формі, доки розум повністю не відокремиться від усього.
Існує лише Нескінченне — і воно є Реальним; скінченне минає й є хибним. Первісний Порив у Поза- межі спричинив видиме сходження Нескінченного в царину уявного скінченного. Це — Божественна таємниця й Божественна гра, у якій Нескінченна свідомість вічно грає на всіх рівнях скінченної свідомості.
Чи піднімуться люди в космос, чи зануряться на дно найглибшого океану — вони знайдуть себе такими, як є: незмінними, бо вони не забудуть себе й не згадають про милосердя прощення.
Аватар, як правило, не втручається в здійснення людських доль. Він зробить це лише в часи крайньої необхідності — коли з Його всеосяжної точки зору це абсолютно потрібно. Бо одна-єдина зміна в запланованому й «вкарбованому» візерунку, де кожна лінія й крапка взаємозалежні, означає зрушення й перезв’язування нескінченного ланцюга можливостей та подій.
Усі ілюзії приходять і минають, але душа лишається незмінною. Те, що мається на увазі під осягненням Бога, — це насправді пережити цю важливу річ: душа вічна.
Лише Бог — реальний, а все інше — ілюзія.
Досвіди, які викликають наркотики, так само далекі від Реальності, як міраж від води. Скільки б ти не переслідував міраж, ти ніколи не втамуєш спрагу, і пошук Правди через наркотики має завершитися розчаруванням.
Коли розум злітає в погоні за речами, які він уявив у просторі… він женеться за порожнечею; але коли людина занурюється глибоко в себе, вона відчуває повноту існування.
Богові доводиться бути тимчасово суворим, щоб назавжди бути добрим.
Страждання необхідне для усунення его — так само, як тобі було потрібно терти й терти, щоб змити пляму з мого пальта.
Незважаючи на сумніви й переконання, і з огляду на безмежну любов, яку я несу до всіх, я й надалі приходжу як Аватар — щоб людство знову й знову, в своїй невігласності, судило мене, і щоб допомогти людині відрізнити Реальне від хибного.
Коли тебе нічого не збиває з пантелику, ти на початку шляху. Коли ти нічого не бажаєш — ти вже наполовину на шляху; коли ж «нічого» стає всім — ти досконалий(а).
Божественна любов робить нас вірними собі й іншим… Божественна любов — це розв’язання наших труднощів і проблем. Вона звільняє нас від будь-яких видів зв’язування. Вона змушує нас говорити правдиво, думати правдиво й діяти правдиво. Вона змушує нас відчувати єдність з усім Всесвітом. Божественна любов очищає наші серця й прославляє наше буття.