Сьогодні суспільство приносить у жертву любов, цінності й дгарму, прагнучи матеріальних здобутків.
Наша найвища дгарма — самореалізація. Думки й дії, що підтримують наш духовний розвиток, — це справжня дгарма.
Садхак (той, хто практикує духовне) не матиме часу на плітки. Йому не захочеться говорити з кимось різко. Ті, хто постійно шукає в інших вади, ніколи не досягнуть духовного поступу. Не шкодь нікому думками, словами чи вчинками. Будь співчутливим до всіх істот. Ахімса (ненасильство) — найвища дгарма (обов’язок).
Якщо ти виконуєш свою роботу, сприймаючи її як дхарму, твої дії стають священними.
Сьогодні люди живуть, щоб працювати, а не працюють заради життя. Вони забули свою справжню мету. Відтак вони забули свою дгарму. Немає спілкування між серцями, немає спільності. Втративши дотик до сердець інших, ми стаємо цілком ізольованими. Але насправді ми не ізольовані острови — ми ланки одного ланцюга.