Довгий час люди, ймовірно, були на зв’язку з глибинами власного буття — несвідомо, так само як тварина або дерево. Але поступово все більше й більше їхньої ідентичності переходило в рух думки. Вони дедалі більше ототожнювалися з рухом мислення.
Коли ти втрачаєш зв’язок із собою, ти губиш себе в світі.
Музика — чудовий спосіб доторкнутися до внутрішньої нерухомості.
Коли ти втрачаєш дотик до внутрішньої тиші, ти втрачаєш дотик до себе. Коли ти втрачаєш дотик до себе, ти губиш себе у світі. Найглибше відчуття власного «я» — хто ти є — нерозривне з тишею. Це «Я Є», що глибше за ім’я й форму.