Таємниця звуку — це містицизм; гармонія життя — це релігія. Знання вібрацій — це метафізика, аналіз атомів — наука, а їхнє гармонійне поєднання — мистецтво. Ритм форми — це поезія, а ритм звуку — музика. Це показує, що музика є мистецтвом мистецтв і наукою всіх наук; і вона містить у собі джерело всіх знань.
Те, що ми називаємо музикою в повсякденній мові, — лише крихітний відбиток, який наш інтелект вихопив із тієї музики або гармонії всього Всесвіту, що працює за всім, і яка є джерелом та початком природи. Саме тому мудреці всіх епох вважали музику священним мистецтвом. Бо в музиці той, хто бачить, може розгледіти образ усього Всесвіту; а мудрі можуть тлумачити таємницю й природу того, як працює весь Всесвіт, у царині музики.
Дорослі люди думають, що вони цінують музику, але якби вони усвідомили той сенс, який дитина приносить із собою — цінування звуку й ритму — вони ніколи б не хвалилися знанням музики. Дитина — це сама музика.
Те, чого наука не може проголосити, мистецтво може лише натякнути; те, що мистецтво натякає мовчки, поезія промовляє вголос; але те, чого поезія не може пояснити словами, музика може висловити. Хто знає таємницю вібрацій — той справді знає все.
Музика торкається нашої найвнутрішнішої сутності й таким чином породжує нове життя — життя, що підносить усе єство, піднімаючи його до тієї досконалості, де здійснюється життя людини.
Атмосфера — це тиха музика. Вона впливає на слухача: збуджує або заспокоює — залежно від того, якою вона є.
Багато хто каже, що життя ввійшло в людське тіло завдяки музиці, але правда в тому, що саме життя — це музика.
Звук — це сила творення, справжнє Ціле. Тоді музика стає голосом великої космічної єдності й, отже, найкращим шляхом дістатися до цього остаточного стану зцілення.
Я грав на віні, доки моє серце не стало тим самим інструментом. Тоді я віддав цей інструмент Божественному Музиканту — єдиному Музиканту, що існує. Відтоді я став Його флейтою, і коли Він забажає, Він грає Свою музику. Люди приписують мені цю музику, хоча насправді вона не моя — вона належить Музиканту, який грає на власному інструменті.
Яким би не був твій життєвий пошук — мистецтво, поезія, скульптура, музика, яка б не була твоя справа — ти можеш бути духовним, як духовенство, завжди живучи життям хвали.
Коли ми слухаємо музику природи, ми бачимо: усе на Землі додає свою ноту до її гармонії.
Я відмовився від своєї музики, бо отримав від неї все, що мав отримати. Щоб служити Богові, треба пожертвувати найдорожчим. І я пожертвував своєю музикою — найдорожчим для мене.
Я складав пісні, співав і грав на віну. Практикуючи цю музику, я прийшов до стану, де торкнувся музики сфер. Тоді кожна душа стала музичною нотою, а все життя — музикою. Натхнений цим, я говорив людям, і ті, кого приваблювали мої слова, слухали їх — замість того, щоб слухати мої пісні.
Те, що притягує нас до музики, полягає в тому, що вся наша істота — це музика: наш розум і тіло, природа, в якій ми живемо, природа, що створила нас, усе, що під нами й навколо нас — усе це музика.
Музика здається мостом через прірву між формою та безформним.
З метафізичної точки зору немає нічого, що могло б торкнутися безформного, окрім мистецтва музики — а сама музика також безформна.
Життя — це симфонія, і кожна людина в цьому житті грає свою власну партію в музиці.
Музика має зцілювати. Музика має підносити душу. Музика має надихати.
Кожна людина складає музику власного життя. Якщо вона завдає шкоди іншому, вона приносить дисгармонію. Коли її сфера порушена, порушена й вона сама — і в мелодії її життя з’являється розлад. Якщо вона може прискорити в іншому відчуття радості або вдячності, то цим самим додає до власного життя: вона стає ще більш живою. Усвідомлює вона це чи ні, її думки під впливом радості або вдячності іншого стають кращими, зростають її сила й життєвість, і музика її життя стає гармонійнішою.
Одного дня музика займе своє справжнє місце як істинна релігія людства.
Чим більше людина вивчає гармонію музики, а потім — людську природу: як люди погоджуються й як не погоджуються, як виникає притягання й відштовхування, — тим більше вона бачить, що це все є музика.
Музика має лікувати, музика має підносити душу, музика має надихати. Тоді немає кращого шляху наблизитися до Бога, піднятися вище до духу й досягти духовної досконалості — лише якщо це правильно розуміти.
Немає нічого кращого за музику як засіб піднесення душі.
Музика — основа всього творіння. Насправді все творіння — це музика, а те, що ми називаємо музикою, — лише мініатюра первісної музики, яка є самим творінням, вираженим у звуці та ритмі.
Кожна людська особистість — як шматок музики: має власний тон і власний ритм.