Хвиля — те саме, що й океан, хоча хвиля не є всім океаном. Тож кожна хвиля творіння — частина вічного Океану Духа. Океан може існувати без хвиль, але хвилі не можуть існувати без Океану.
Океан Духа став маленькою бульбашкою моєї душі. Пливучи в народженні чи зникаючи в смерті, у океані космічної обізнаності бульбашка мого життя не може померти. Я — незнищенна свідомість, захищена в лоні безсмертя Духа.
З реалізацією Бога приходить уся сила. Якщо б мала хвиля знала, що за нею — велике море, вона могла б сказати: «Я — море». Ти маєш усвідомити: одразу за твоєю свідомістю — Океан Бога.
Багато грошей без внутрішнього миру — як помирати від спраги, купаючись в океані.
Ті, хто дивиться на поверхню моря, мають бачити народження й смерть хвиль; але ті, хто шукає глибини океану, бачать одну неподільну масу води. Так само: ті, хто визнає «життя» й «смерть», кидаються сумом; а ті, хто живе в безмежній надсвідомості, бачать і відчувають Єдине невимовне Блаженство.
Я більше не хвиля свідомості, що думає про себе як відокремлену від океану космічної свідомості. Я — океан Духу, що став хвилею людського життя.