Уявімо, що минулої ночі ми їли смачний десерт, наприклад payasam (чудовий індійський десерт із молока, рису та цукру). Оскільки він був такий смачний і приємний, ми були дуже щасливі. Але якби нам подали прісну страву без цукру й спецій, ми б не знайшли її такою смачною й не були б щасливі. А джнани щасливий незалежно від смаку. Джнани не переймається смаком їжі. Джнани їсть щось — і він ні щасливий, ні нещасливий. Ось у чому різниця. У нашому випадку ми переживаємо все відповідно до наших «подобається/не подобається», нашого «я роблю»; ми прив’язані до відчуттів. Джнани має ті самі смакові рецептори, що й ми, але без прив’язаності до смаку.
Твоя медитація, твоя практика — ось що справді зробить радісним Гурудев. Не гроші, не дари — лише щира духовна практика твого серця.
Ми прикрашені орнаментами нескінченних бажань. Вони на наших шиях — на моїй шиї, на шиї кожного. Та ці прикраси не видно звичайним людям — лише мудрим. Ми помилково прикрасили себе гірляндою нескінченних бажань, думаючи, що будемо щасливі, якщо матимемо гарний дім, хорошу роботу й гарний одяг.