Коли людство щасливе — я маю користь. Коли людство в біді або в насильстві — я не можу від цього втекти.
У нашому щоденному житті певний спосіб мислення робить нас щасливими, а певний спосіб мислення робить нас нещасними. Іншими словами, існують певні стани розуму, які приносять нам проблеми — і їх можна усунути.
Наша мета в житті — бути щасливими. З самої глибини нашого єства ми просто прагнемо задоволеності.
Кожна істота, навіть ті, хто ворожий нам, так само боїться страждання, як і ми, і шукає щастя так само, як і ми. Кожна людина має таке саме право на щастя й на те, щоб не страждати. Тож подбаймо про інших усім серцем — і про наших друзів, і про наших ворогів. Це основа справжнього співчуття.
З буддійської точки зору реальний досвід смерті дуже важливий. Хоча те, як і де ми переродимося, зазвичай залежить від кармічних сил, наш стан розуму в момент смерті може вплинути на якість наступного переродження. Тож у мить смерті, попри різноманіття карм, які ми накопичили, якщо ми докладемо особливого зусилля, щоб породити доброчесний стан розуму, ми можемо зміцнити й активувати доброчесну карму — і таким чином спричинити щасливе переродження.
Я не знаю, чи має Всесвіт із його безліччю галактик, зірок і планет глибший сенс, чи ні, але принаймні ясно, що ми, люди, які живемо на цій Землі, стоїмо перед завданням створити для себе щасливе життя. Тому важливо відкрити, що саме принесе найбільшу міру щастя.
Наша справа — бути щасливими.
У чому сенс життя? Я вірю, що сенс життя — бути щасливим.
Якщо твоя власна ментальна настанова правильна, навіть якщо ти перебуваєш у ворожому середовищі, ти відчуваєш щастя.
Щастя не може прийти з ненависті чи гніву. Ніхто не скаже: «Сьогодні я щасливий, бо зранку я був у гніві». Навпаки, люди відчувають неспокій і сум і кажуть: «Сьогодні я не дуже щасливий, бо зранку я втратив самовладання».
Любов — це бажати іншим щастя.
Ти щасливий, коли допомагаєш іншим стати щасливими.