Монотонність — закон природи. Подивись, як монотонно сходить сонце. Монотонність необхідної праці підбадьорює й оживляє життя.
Я вірю в абсолютну єдність Бога — а отже й людства. Що ж, що в нас багато тіл? У нас одна душа. Променів сонця багато через заломлення, але в них одна джерельність. Тому я не можу відокремити себе від найзлішої душі (і так само не можу бути позбавленим тотожності з найчеснотнішою).
Лише віра — сонце життя.
Відречення — це центральне сонце, навколо якого відданість, знання та решта обертаються, як планети.
Кожне виявлення Істини містить у собі насіння поширення — так само, як сонце не може сховати свого світла.