Стаючи емоційно більш укоріненими через терпіння, ми стаємо сильнішими розумово й духовно, і зазвичай здоровішими фізично.
Нас обсипають проблеми, і якщо ми спробуємо знайти їхнє джерело, то побачимо: вони виникають через нашу егоїстичність, через прагнення до власних інтересів ціною інших. Різні релігійні традиції існують, щоб допомогти нам зменшити ці проблеми. Усі вони навчають шляхів подолання страждання через розвиток любові й співчуття, толерантності, терплячості та задоволеності.
Наші найцінніші вчителі — наші вороги. Друзі можуть допомогти нам багатьма способами, але лише вороги можуть дати нам виклик, потрібний для розвитку терпимості, терпіння й співчуття — трьох чеснот, необхідних для формування характеру, для здобуття миру в розумі та для наближення до справжнього щастя.
Не лише фізична конституція людини, її інтелект, її освіта чи навіть соціальне виховання дають їй змогу витримувати труднощі. Значно важливіший — її внутрішній розвиток. І хоча дехто може вижити завдяки чистій силі волі, ті, хто страждає найменше, — це ті, у кого висока міра терпіння й мужності перед лицем випробувань.
Це… дуже допомагає думати про труднощі не стільки як про загрозу нашому спокою розуму, а радше як про самий засіб, завдяки якому здобувається терпіння.
Одна з форм надмірної захопленості Заходу технологіями проявляється в нестачі терпіння в індустріальному суспільстві. Коли ти маєш справу з технологіями, усе відбувається натисканням кнопки. Це привчає тебе до такої нетерплячості, що коли стається емоційна чи особиста криза, ти не даєш часу, щоб розв’язання подіяло. Так виникають різні поспішні реакції — сварки, бійки тощо.