Вікно — це відсутність стіни, і воно дає повітря та світло, бо порожнє. Будь порожнім від усього розумового змісту, від усієї уяви й зусиль — і сама відсутність перешкод змусить реальність увірватися в тебе.
Навчися дивитися без уяви, слухати без спотворення — ось і все. Перестань приписувати імена й форми тому, що по суті безіменне й безформне. Усвідом, що кожен спосіб сприйняття — суб’єктивний: те, що бачиш чи чуєш, торкаєш чи нюхаєш, відчуваєш чи думаєш, очікуєш чи уявляєш — це в розумі, а не в реальності. І тоді ти переживеш мир і свободу від страху.
Ніщо не може тебе турбувати, окрім твоєї власної уяви.
Ти спроєктував на себе світ власної уяви — на основі спогадів, бажань і страхів — і ти ув’язнив себе в ньому. Розірви чари — і будь вільним.
Щойно ти усвідомиш, що світ — це твоя власна проєкція, ти звільнишся від нього. Тобі не треба звільнятися від світу, якого не існує, окрім як у твоїй уяві! Яким би не був твій образ — прекрасним чи потворним — ти його малюєш, і він не тримає тебе в кайданах. Усвідом: немає нікого, хто змусив би його бути нав’язаним тобі; це лише звичка сприймати уявне за реальне. Побач уявне як уявне — і звільнися від страху.
Ми не помічаємо справжнього через брак уваги й створюємо нереальне надлишком уяви.
Навчися жити без самозосередженості. Для цього треба знати своє справжнє буття як нездоланне, безстрашне й завжди переможне. Коли ти з абсолютною певністю усвідомиш, що тебе може турбувати лише власна уява, ти перестанеш зважати на свої бажання й страхи, уявлення й ідеї — і житимеш лише правдою.