Radhanath Swami Tsytaty pro природу
Якщо ти думаєш, що тебе ніхто не любить, проблема в тому, що ти не навчився любити інших. Бо якщо ти навчився любити інших, ти будеш задоволений тим, що даруєш любов, а не тим, що шукаєш її. І коли ти даєш любов — спонтанно й природно — люди відповідають взаємністю. Люди люблять тих, хто їх любить. Таке людське єство.
По суті, жива істота в матеріальному існуванні має два вибори: бути маріонеткою майї на струнах трьох гун матеріальної природи або бути маріонеткою Крішни на струнах Його любові й співчуття.
Природа розуму — тлумачити неістотне як істотне. Розум створює штучні потреби, вірячи, що без них він не зможе жити. Так ми несемо великий тягар прив’язаностей протягом усього життя. Прив’язаність сама по собі — великий тягар для нашого розуму. Ми можемо ніколи не зрозуміти, наскільки він важкий, доки не звільнимося від нього. Але якщо ми знайдемо радість усередині, ми зможемо жити простим життям — без нескінченних ускладнень.
Природа любові — давати; природа жадібності — брати.
Усі шукають насолоди. Та є лише одна насолода, яка може дістатися серця: насолода від переживання потреби любити й від отримання любові. Нам потрібна любов — це наша природа.
