Radhanath Swami

Radhanath Swami

Духовний лідер та автор.

Американець за походженням, духовний учитель і монах, який присвятив своє життя вивченню та практиці бхакті-йоги. Він наголошує на важливості відданості, безкорисливого служіння та духовної практики в повсякденному житті. Відомий своїм глибоким розумінням ведичних писань та своєю співчутливістю, він допоміг поширити вчення давньої індійської традиції відданості Крішні, торкаючись сердець людей по всьому світу своєю мудрістю та смиренням.

Radhanath Swami Tsytaty pro розум

  • Духовний поступ без контролю розуму — це просто ілюзія.
  • Якщо ми дозволимо розуму керувати нами, нас буде переможено. Розум робить нас лінивими, незадоволеними й неуважними. Використовуючи свій розум, ми маємо боротися з цією млявістю з ентузіазмом.
  • Речі можуть приносити задоволення розуму й відчуттям, але лише любов приносить задоволення серцю. І зрештою саме цього ми шукаємо.
  • Людина не може стати просвітленою через будь-яку організацію, віровчення, догму, священика чи ритуал — і не через будь-які філософські знання або психологічні техніки. Вона має знайти це через розуміння змісту власного розуму — через спостереження, а не через інтелектуальний аналіз чи розсічення в собі.
  • Егоїзм — наш ворог. Та ми так легко падаємо в цей стан розуму. Ліки — служити.
  • Любов може бути дуже містичною й таємничою річчю, бо любов народжується з найглибших внутрішніх глибин нашої душі. Вона не виникає з мінливих хвиль нашого розуму чи інтелекту.
  • Найгірша трагедія в тому, що некерований розум краде нашу свідомість у Крішни — і це є початком, суттю всіх страждань.
  • Щоб досягати духовного прогресу, ми маємо бути дуже уважними у стосунках із власним розумом.
  • Ти можеш підкорити весь світ, увесь Всесвіт, та якщо ти не здатен підкорити свій розум і відчуття — ти програв у житті.
  • Занурімося в найвищу з усіх молитов — у великий маха-мантру Харе Крішна. Зафіксуймо розум, благаючи про служіння, і благаючи про силу догодити Господу нашим служінням, бо по суті успіх нашого служіння — це те, як ми догоджаємо Крішні.
  • Розум — найбільший ворог, коли він некерований, але більшість людей віддає своє повне довір’я своєму ворогові.
  • Любов — найзадовільніший спосіб керувати розумом… Бгакті робить нас однодумними, коли пробуджує в нас вроджену любовну сутність.
  • Природа розуму — тлумачити неістотне як істотне. Розум створює штучні потреби, вірячи, що без них він не зможе жити. Так ми несемо великий тягар прив’язаностей протягом усього життя. Прив’язаність сама по собі — великий тягар для нашого розуму. Ми можемо ніколи не зрозуміти, наскільки він важкий, доки не звільнимося від нього. Але якщо ми знайдемо радість усередині, ми зможемо жити простим життям — без нескінченних ускладнень.
  • Ми можемо знати лише настільки, наскільки Бог відкриває нам. Бо фактично все, що ми бачимо, до того як дійде до нашої свідомості, проходить крізь наш розум, забруднений домішками, і через наше збентежене его. То що ж ми можемо знати насправді? Це — стан душі.
  • Справжня зреченість — незалежно від того, чи ти санньясі, ванапрастха, ґріхастха або брахмачарі — полягає в тому, щоб використовувати тіло, розум, слова й саме життя в служінні Крішні, вайшнавам та іншим живим істотам.
  • Егоїзм — невпинне прагнення бути визнаним; це спосіб розуму піддатися его. Це ознака людини, яка насправді ще не скуштувала солодкості прославлення Крішни.
  • Світ — це дзеркало власного розуму.