І так само, як Він з’явився перед святими апостолами в істинному тілі, так тепер Він дає нам бачити Його в Святому Хлібі. Дивлячись на Нього очима плоті, вони бачили лише Його плоть; але, сприймаючи Його очима духу, вони вірили, що Він — Бог. Подібно до цього, як ми бачимо хліб і вино нашими тілесними очима, нехай ми також твердо бачимо й віримо, що це Його Пресвяте Тіло і Кров — істинні й живі. Бо так наш Господь завжди присутній серед тих, хто вірить у Нього — згідно з тим, що Він сказав: «Погляньте: Я з вами всі дні аж до завершення світу».
Священне послухання сплутує всі тілесні й плотські бажання та тримає тіло в умертвленості послуху Духові — і послуху свого брата. Воно робить людину підвладною всім людям цього світу, а не лише людям, але й усім звірам та диким тваринам — так, щоб вони могли робити з нею все, що їм буде дозволено згори Господом.
Щодо деяких менших провин, треба вірити, що перед Остаточним Судом є очищувальний вогонь. Той, хто є Істиною, каже, що хто скаже хулу на Святого Духа, не буде прощений ні в цьому віці, ні в майбутньому. Із цього вислову ми розуміємо: деякі провини можуть бути прощені в цьому віці, але інші — у майбутньому.