Я розмовляю зі своїм внутрішнім коханим і кажу: «Чому така поспішність?» Ми відчуваємо, що існує якийсь Дух, який любить птахів і тварин, і навіть мурах — можливо, той самий, що дав тобі сяйво в лоні твоєї матері. Хіба логічно, що тепер ти блукаєш цілком сиротою? Істина в тому, що ти сам відвернувся від себе й вирішив піти в темряву наодинці. Тепер ти заплутався в інших і забув те, що колись знав — і саме тому все, що ти робиш, має дивне відчуття невдачі.
Шлях до Верховного Духа лежить через невпинне служіння людству — через виконання своєї відведеної роботи без егоїстичної думки.
Він — справжній Гуру, який може відкрити перед твоїми очима форму безформного; який навчає простого шляху — без обрядів і церемоній; який не змушує тебе зачиняти двері й затамовувати подих, зрікаючись світу; який змушує тебе відчувати Верховний Дух щоразу, коли розум прив’язується; який навчає тебе бути спокійним серед усіх твоїх занять. Безстрашний, завжди занурений у блаженство, він зберігає дух йоги серед насолод.
Нам потрібна нова апологетика, пристосована до потреб сьогоднішнього дня, яка пам’ятає, що наша задача — не виграти суперечки, а виграти душі… Така апологетика має дихати духом людяності: смиренням і співчуттям, які розуміють тривоги та питання людей.
Тіло — у своїй мужності й жіночності — від початку покликане стати проявом духу. Насправді лише тіло — і тільки тіло — здатне зробити видимим те, що невидиме: духовне й божественне.
Найвища мета — свобода духу.
Хвиля — те саме, що й океан, хоча хвиля не є всім океаном. Тож кожна хвиля творіння — частина вічного Океану Духа. Океан може існувати без хвиль, але хвилі не можуть існувати без Океану.
Шукач не досягне своєї мети, якщо не пожертвує всім. Тобто все, що він бачив, чув і розумів (раніше), має стати ніщо — щоб увійти в Царство Духа, яке є Містом Бога.
Здоров’я — це стан повної гармонії тіла, розуму й духу. Коли людина вільна від фізичних вад і розумових відволікань, ворота душі відкриваються.
Єдине, чого я від тебе очікую, — щоб ти так занурився в Крію, що став атмарамою [той, хто радіє Самості або Верховному Духові].
Ма має бути дух діалогу. Коли ми бачимо будь-які розбіжності, мусимо думати, як розв’язати їх на основі визнання єдності всього людства. Це — сучасна реальність.
Піст — перший принцип медицини; постись і побач, як сила духу відкриває себе.
Лише той, хто має узгоджене розуміння і видимого, і невидимого, і матерії, і духу; і діяльності, та того, що стоїть за діяльністю, — підкорює Природу й тим самим долає смерть.
Вивільни для конструктивних цілей ту силу, яка в тебе вже є — і прийде ще більше. Рухайся своїм шляхом із непохитною рішучістю, використовуючи всі якості успіху. Налаштуйся на творчу силу духу.
Священник — не і не має бути державним службовцем Церкви. Понад усе священник — це людина, яка живе для духу, для Бога. Тому семінарія — це місце, де він вчиться «бути з Ним».
У цей день чудес ніхто не скаже, що річ або ідея нічого не варті лише тому, що вони нові. Сказати, що це неможливо, бо це важко — знову ж не узгоджується з духом епохи. Те, про що й не мріяли, щодня стає видимим; неможливе дедалі частіше стає можливим.
Я багато років записував і висловлював свої думки. Тепер я на новій землі й у новому дусі. Хочу звести це докупи: карма-йога, бхакті-йога, свідоме вмирання, свідоме старіння. Свідомість.
Єдиний Дух життя має різні імена — священні імена. Ми легше впізнаємо Дух життя за тим конкретним ім’ям, до якого звикли. Поки що ми праві. Але помилка, і вона на нашу втрату, — ігнорувати або заперечувати ту саму Істину лише тому, що вона дана нам в іншій формі й під іншим іменем. Ми її обмежуємо. Ми кажемо: Істина існувала лише в той період, коли певні вчителі прийшли у світ, а потім вона зупинилася.
Спілкування — головний поштовх у людському житті служити Шрі Хари. Через спілкування з недевотами людина отримує матеріальне благополуччя. Через спілкування з девотами духовна душа поступово вбирається в служіння Шрі Харі. Це — найбільший прихисток для людини. Ніколи не ставай до цього байдужим або ворожим.
Хоч шлях для людей доброї волі рівний і гладкий, той, хто йде ним, не подолає його далеко й не пройде легко, якщо не має добрих «ніг» — тобто відваги та наполегливого духу.
Кожної ночі, коли ти спиш, Бог забирає всі твої турботи, щоб показати тобі: ти не смертна істота; ти — дух.
Лише цілковито духовне спрямування, дане всьому життю й усій природі, може підняти людство над самим собою… Це стається лише тоді, коли душа повністю проявляється, коли рідне світло й сила Духа повністю сходять, і тоді — коли недостатня наша ментальна й життєва природа замінюється або перетворюється та підноситься духовною й надрозумною Надприродою — саме це може здійснити це еволюційне диво.
Крик про мир буде криком у пустелі, доки дух ненасильства не пануватиме над чоловіками й жінками.
Душа любить медитувати, бо в дотику до Духа — її найбільша радість...
До Єдиного — досконалості любові, гармонії й краси, єдиного Сущого, з’єднаного з усіма просвітленими душами, що становлять втілення Учителя, духу провідництва.