Люди шукають радість всюди, не знаючи, що Самість — джерело всієї радості.
Джерело твого розуму — любов, і все, що ти робиш, щоб прийти до цього джерела, — це духовна практика.
У всього є призначення, і водночас його немає, бо це все — гра. Існування ж — цілісне, понад призначенням. Тож можна сказати: практично немає призначення. Якщо ж уже треба прив’язати до чогось «мету», то мета природи — привести тебе до Джерела, нагадати тобі про Джерело, з’єднати тебе з твоїм Джерелом.
Розум без хвилювання — це медитація. Розум у теперішній миті — це медитація. Розум без вагань і без передбачення — це медитація. Розум, що повернувся додому, до джерела — це медитація. Розум, який стає без-розумним — це медитація.
Простір і тиша — синоніми. Радість і здійснення приносять тишу. Бажання приносить шум. Тиша — ліки, бо в тиші ти повертаєшся до джерела, і це створює радість.
Дитина не намагається пізнати матір — вона просто вірить їй. Так само віра в Божественне є джерелом найбільшої сили.