Якщо ти любиш гроші й хочеш бути творчим, ти не зможеш стати творчим. Саме честолюбство заради грошей знищить твою творчість. Якщо хочеш слави — забудь про творчість. Слава приходить легше, якщо ти руйнівний.
Де існує бажання — там існує его; і де існує его — там існує ілюзія, бо его — найбільша ілюзія. Навіть у жебрака, який не має нічого іншого, ти знайдеш те саме его, що й у Олександра Македонського, бо бажання — одне й те саме. Олександр може мати багато грошей і багато влади — це не має значення; він усе одно бажає. Жебрак може не мати нічого, але він теж бажає.
Гроші не мають бути в руках окремих людей; інакше вони створять проблему бути обтяженим провиною. Але гроші можуть зробити життя людей дуже багатим. Якщо комуна володіє грошима, вона може дати тобі всі можливості, які тобі потрібні: всю освіту, всі творчі виміри життя.
Він сказав: «Задоволений? Я — САМИЙ незадоволений чоловік у світі! Хіба ти не знаєш, що я — найбагатша людина у світі? Ось у чому моє незадоволення. Тепер я знаю: більше нічого немає в багатстві. Усе, що було можливим, я здобув — а все одно вмираю порожнім. Моє життя було лише марною тратою. Наступного разу, якщо Бог дасть мені ще одну нагоду, я більше не намагатимуся здобувати гроші — вони зазнали поразки».
Скупість має свої зручності — інакше ніхто не був б скупим. Якщо ти не скупий, ти стаєш більш невпевненим. Коли ти чіпляєшся за гроші й речі, ти відчуваєш певну безпеку: принаймні є за що триматися; ти не відчуваєш порожнечі. Можливо, ти сповнений мотлоху, але принаймні щось є — ти не порожній.