Якщо ти любиш гроші й хочеш бути творчим, ти не зможеш стати творчим. Саме честолюбство заради грошей знищить твою творчість. Якщо хочеш слави — забудь про творчість. Слава приходить легше, якщо ти руйнівний.
На жаль, єдине значення, яке суспільство сьогодні приписує життю, — це можливість заробляти гроші.
Якщо в тебе достатньо віри, ти можеш відмовитися від грошей і майна. Бог дасть тобі все, що потрібно для твого духовного розвитку.
Якби в тебе було все багатство й увесь час у світі, що б ти робив?!
Святий ніколи не приймає гроші.
Якщо ти скажеш, що здобути гроші — найважливіше, ти проживеш життя, цілком марнуючи свій час. Ти робитимеш те, що тобі не подобається, лише щоб продовжувати жити — тобто продовжувати робити те, що тобі не подобається. Це нерозумно.
Ми забули, що думки й слова — це умовності, і смертельно небезпечно ставитися до умовностей надто серйозно. Умовність — це соціальна зручність, наприклад гроші… але безглуздо ставитися до грошей надто серйозно й плутати їх із справжнім багатством… Подібно до цього думки, ідеї та слова — це «монети» для реальних речей.
Як дружньо ми мали б ставитися одне до одного, якби ніхто не був зацікавлений у грошах і честі.
Діти, ми маємо час від часу відвідувати домівки бідних, притулки для сиріт і лікарні. Ми повинні брати з собою членів нашої родини й надавати допомогу, дбати про добробут тих, хто там перебуває. Слово, сказане з любов’ю й турботою, дасть їм більше втіхи, ніж будь-яка сума грошей. Це розширить і наші серця.
Віддай гроші — і вся багатість буде твоєю.
Твоя медитація, твоя практика — ось що справді зробить радісним Гурудев. Не гроші, не дари — лише щира духовна практика твого серця.
Кожна людина любить щось більше, якщо воно коштувало їй клопоту: наприклад, ті, хто заробив гроші, люблять гроші більше, ніж ті, хто їх успадкував.
Що б ти хотів робити, якби гроші не мали значення? Як би ти насправді насолоджувався витрачанням свого життя?
Гроші приносять тривоги.
Багато грошей без внутрішнього миру — як помирати від спраги, купаючись в океані.
Через гроші чи владу ти не розв’яжеш усіх проблем. Проблему в людському серці треба розв’язати першою.
Де існує бажання — там існує его; і де існує его — там існує ілюзія, бо его — найбільша ілюзія. Навіть у жебрака, який не має нічого іншого, ти знайдеш те саме его, що й у Олександра Македонського, бо бажання — одне й те саме. Олександр може мати багато грошей і багато влади — це не має значення; він усе одно бажає. Жебрак може не мати нічого, але він теж бажає.
Не добре давати гроші всім, хто просить. Краще дати їжу або одяг. Вони можуть використати наші гроші на випивку й наркотики. Ми не маємо давати їм шанс помилятися. Намагайся не бачити в них жебраків — а бачити в них самого Бога.
Триматися за гроші — це брак віри в Бога.
Якщо ти хочеш грошей більше за все, тебе купуватимуть і продаватимуть усе твоє життя.
Для тибетців справжня сила нашої боротьби — це правда, а не розмір, гроші чи майстерність. Китай значно більший, багатший і військово могутніший, і має кращі навички в дипломатії. Вони перевершують нас у кожній сфері. Але в них немає справедливості. Ми поклали всю віру в правду й у справедливість. Нам більше нічого — ні в принципі, ні на практиці.
Так багато людей багатства розуміють значно більше про те, як створювати й зберігати гроші, ніж про те, як ними користуватися й насолоджуватися. Вони не живуть, бо постійно готуються жити.
Будь добрим до всіх істот — це заслуговує більше, ніж купання в шістдесяти восьми священних місцях паломництва й пожертвування грошей.
Гроші — не проблема, проблема — нерозумна прив’язаність до них.
Ті, хто прагне багатства, падають у спокусу й пастку, у безліч нерозумних і шкідливих пристрастей, які топлять людей у загибелі та втраченні. Бо любов до грошей — корінь усякого зла.