Будь-яка матеріальна форма, думка чи відчуття — минуле чи теперішнє — має вважатися: «Це не моє. Це не те, ким я є. Це не моє «я»».
Як змія щоразу скидає шкіру, так і ми маємо знову й знову скидати своє минуле.
У межах цього моменту — єдиного моменту, що існує — минуле, теперішнє й майбутнє містяться.
Відпусти минуле, відпусти майбутнє й відпусти теперішнє (спереду, позаду, посередині). Перейшовши на дальший берег існування, з розумом, звільненим повсюди, не зазнавай більше народження й тління.