Таємниця звуку — це містицизм; гармонія життя — це релігія. Знання вібрацій — це метафізика, аналіз атомів — наука, а їхнє гармонійне поєднання — мистецтво. Ритм форми — це поезія, а ритм звуку — музика. Це показує, що музика є мистецтвом мистецтв і наукою всіх наук; і вона містить у собі джерело всіх знань.
Те, що ми називаємо музикою в повсякденній мові, — лише крихітний відбиток, який наш інтелект вихопив із тієї музики або гармонії всього Всесвіту, що працює за всім, і яка є джерелом та початком природи. Саме тому мудреці всіх епох вважали музику священним мистецтвом. Бо в музиці той, хто бачить, може розгледіти образ усього Всесвіту; а мудрі можуть тлумачити таємницю й природу того, як працює весь Всесвіт, у царині музики.
Те, чого наука не може проголосити, мистецтво може лише натякнути; те, що мистецтво натякає мовчки, поезія промовляє вголос; але те, чого поезія не може пояснити словами, музика може висловити. Хто знає таємницю вібрацій — той справді знає все.
Яким би не був твій життєвий пошук — мистецтво, поезія, скульптура, музика, яка б не була твоя справа — ти можеш бути духовним, як духовенство, завжди живучи життям хвали.
З метафізичної точки зору немає нічого, що могло б торкнутися безформного, окрім мистецтва музики — а сама музика також безформна.