Самоспостереження приводить людину до усвідомлення необхідності самозміни. І коли вона спостерігає за собою, вона помічає, що саме самоспостереження спричиняє певні зміни у її внутрішніх процесах. Вона починає розуміти, що самоспостереження — це інструмент самозміни, засіб пробудження.
Пробудження починається тоді, коли людина усвідомлює: вона нікуди не йде й не знає, куди їй іти.
Пробудження можливе лише для тих, хто його шукає й прагне: для тих, хто готовий довго й наполегливо боротися з собою та працювати над собою, щоб досягти його.