Еліфас ніколи не відмовлявся від своєї віри в те, що доля людини є результатом справедливості, що ми не знаємо всіх своїх недоліків, за які нас карають, ані шляхів, якими ми зазнаємо покарання через них.
Ще один фундаментальний принцип, який навчає Закон Мойсея, такий: неправду не можна приписувати Богові ні в якому разі; усі лиха й страждання, а також усі види людського щастя — і для однієї людини, і для спільноти — розподіляються за справедливістю; вони є наслідком суворого суду, який не допускає жодної неправди.
Навіть коли людина страждає від болю, спричиненого колючкою, що ввійшла їй у руку, хоча її одразу витягають, це все одно покарання, накладене на неї; і найменша насолода, яку вона відчуває, — це нагорода. Усе це розподіляє сувора справедливість. Як сказано в Писанні: «усі Його шляхи — суд» (Повт. 32:4); ми лише не знаємо, як діє цей суд.