Темні хмари стають квітами небес, коли їх цілує світло.
Учитель ніколи не може справді навчати, якщо сам продовжує вчитися. Лампа не може запалити іншу лампу, якщо не продовжує горіти власним полум’ям. Учитель, який дійшов до кінця свого предмета, у якого немає живого обміну з власним знанням, а лише повторює урок своїм учням, може лише навантажувати їхні уми — але не може їх оживити.
Віра — це птах, що відчуває світло й співає, коли світанок ще темний. Насправді ті, хто найбільше змінює наше життя, починають співати нам ще тоді, коли ми самі перебуваємо в темряві. Якщо ми прислухаємося до їхньої пісні, ми побачимо пробудження нового в собі.
Віра — це птах, який відчуває світло, коли світанок ще темний.
Мої примхи — це світлячки: іскри живого світла, що мерехтять у темряві.
Світильник може запалити інший світильник лише тоді, коли він продовжує горіти власним полум’ям.