Отже, згідно з філософією Веданти, людина — найвеличніша істота у всесвіті.
Те, кого мудреці шукали в усіх цих місцях, — у наших власних серцях. Голос, який ти чув, був правильним, каже Веданта, але напрям, який ти дав голосу, був хибним.
«Ай!» — каже Веданта. — «Це не провина Бога, що існує така частковість, що існує така конкуренція. Хто це створює? Це робимо ми самі. Є хмара, що проливає дощ на всі поля однаково. Але перевагу від зливи отримує лише те поле, яке добре оброблене; інше поле, яке не орали й не доглядали, не може скористатися цією перевагою. Не вина хмари».
Веданта вчить людей вірити в себе насамперед.
Суть Веданти в тому, що існує лише Одне Буття, і кожна душа є цим Буттям повністю — не частиною Його.
Сміливі, відважні чоловіки — ось кого ми прагнемо. Ми прагнемо сили в крові, міцності в нервах, залізних м’язів і сталевих нервів — а не розм’якшених, безхребетних ідей. Уникай усього цього. Уникай будь-якої таємничості. У релігії немає таємниці. Хіба є таємниця в Веданті, чи у Ведах, чи в Самхітах, чи в Пуранах? Які таємні товариства заснували мудреці давнини, щоб проповідувати свою релігію? Які фокуси й трюки записані як ті, що вони застосовували, аби донести свої великі істини до людства?