Розвиваючи турботу про інших і сприймаючи їх як частину нас, ми здобуваємо впевненість у собі, зменшуємо відчуття підозри й недовіри та вчимося мати спокійний розум.
Тобі потрібні самовпевненість і рішучість: відчуття пригніченості й втрата надії ніколи по-справжньому не допоможуть виправити будь-яку ситуацію.
З усвідомленням власного потенціалу й упевненості в своїй здатності можна побудувати кращий світ. Згідно з моїм власним досвідом, упевненість дуже важлива. Це не сліпа віра; це усвідомлення власного потенціалу. На цій основі люди можуть перетворювати себе: примножуючи добрі якості й зменшуючи негативні.
Мені здається, що самовпевненість і здатність стояти на своєму — необхідні, якщо ми хочемо досягти успіху в житті. Я не говорю про дурну самовпевненість, а про усвідомлення нашого внутрішнього потенціалу — впевненість, що ми завжди можемо виправити свою поведінку, вдосконалитися, збагатитися, і що речі ніколи не безнадійні.
Твій власний біль — мимовільний: ти відчуваєш себе пригніченим(ою) і не маєш контролю. Коли ти відчуваєш біль інших, є елемент незручності, але також є рівень стійкості, бо ти добровільно приймаєш біль. Це дає тобі відчуття впевненості.