Моя Гіта каже мені: зло ніколи не може виникнути з доброго вчинку.
Діти успадковують якості батьків — не менше, ніж їхні фізичні риси. Середовище справді відіграє важливу роль, але початковий «капітал», з яким дитина стартує в житті, успадковується від предків. Я також бачив, як діти успішно долають наслідки злого спадку. Це тому, що чистота — невід’ємна властивість душі.
Я роблю все зло, яке можу, перш ніж навчитися від нього відмовлятися? Хіба не достатньо знати зло, щоб від нього відмовитися? Якщо ні, то треба бути щирим і визнати: ми любимо зло надто добре, щоб віддати його.