Dalai Lama Tsytaty pro реальність
Ма має бути дух діалогу. Коли ми бачимо будь-які розбіжності, мусимо думати, як розв’язати їх на основі визнання єдності всього людства. Це — сучасна реальність.
Як буддист, я сприймаю смерть як нормальний процес — як реальність, яку приймаю: вона станеться, доки я перебуваю в цьому земному існуванні. Знаючи, що я не можу від неї втекти, я не бачу сенсу турбуватися. Я радше думаю про смерть як про зміну одягу, коли він уже старий і зношений, а не як про якийсь остаточний кінець. Та смерть непередбачувана: ми не знаємо, коли й як вона станеться. Тому розумно вжити певних запобіжних заходів ще до того, як це станеться.
Ключове — доброта. Завдяки доброті матимеш внутрішній мир. Через внутрішній мир колись стане реальністю мир у світі.
Оскільки форма — це порожнеча, а порожнеча — форма, то замість того, щоб рука хапалася за ніщо, краще хапатися за чиєсь ніс — бо це ближче до реальності.
Будда говорив про реальність. Реальність може бути єдиною в своїй найглибшій сутності, але Будда також стверджував, що всі висловлювання про реальність є лише умовними. Реальність позбавлена будь-якої внутрішньої тотожності, яку можна було б схопити одним-єдиним твердженням — саме це Будда називав «порожнечею». Тому буддизм рішуче застерігає від сліпої віри та фанатизму.
