Swami Kripalvananda
Swami Kripalvananda Tsytaty
П’ять ям — це: ненасильство, правдивість, нестягання (не красти), брахмачар’я та нестяжання/неприв’язаність. П’ять ніяма — це: чистота, задоволеність, самопізнання (вивчення себе), тапас (аскеза) і віддання себе Богові. Ями й ніями — перші два компоненти восьми цілісних складників йоги: ями, ніями, асани, пранаяма, пратьяхара, дхарана, дхьяна і самадхі. Садхана йоги може здійснюватися лише в захисній фортеці ям і ніям. Без цієї основи шукач приречений на нескінченні порушення.
Якщо ви — послідовники істини, спробуйте утвердити любов у своєму домі. Спробуйте любити одне одного й служити одне одному. Життя важке. Нам потрібна допомога — і це має починатися в сім’ї. Якщо ти зможеш зробити хоча б це, ти будеш послідовником Санатана-Дгарми.
Хіба хоч одна жінка народжувала дитину, не відчувши болю пологів? Ні. Але жінки, так сильно закохані в саму ідею дітей, не надають такої ваги власному стражданню. Вони не тікають від болю народження. Так само, щоб досягти самореалізації, відданий завжди готовий страждати.
Страждання, що виникає з відданості, — не страждання; це тапасья (подвижництво).
Чи хоче садхака йти шляхом джнани (знання), чи шляхом карми (дії), садхака мусить пройти стадію дії. Йога карми — основа всіх йог. Це перший крок, а йога знання — другий.
Оскільки медитація дарує розслаблення, вона допомагає зняти всі напруження, стреси й затиски розуму. У відчайдушний розум проникає промінь надії — і він стає терплячим та стриманим. Коротко кажучи, можна сказати, що через практику медитації розум набуває свіжої сили або нового життя.
Ти можеш обмивати тіло, але розум теж нечистий. Якою водою ти обмиєш розум? Повторення Імені Бога — це та вода, якою слід очищати розум.
Без любові ні йога джнани, ні йога карми не можуть бути плідними. Любов — душа йоги.
Яма й ніяма (стримування та настанови) — помічники очищення. Вони роблять садхану простішою. Якщо їх нехтувати, під час садхани виникає багато перешкод, і дуже довго доводиться викорінювати ці зла. Щоб заощадити час і енергію, необхідно вдаватися до ями й ніями.
На жаль, ти не можеш позбутися внутрішнього неспокою, медитуючи один день чи місяць; треба регулярно й невтомно докладати зусиль багато років. Коли садхака (той, хто практикує медитацію) поступово усуває й прибирає причини внутрішнього неспокою, народжуються стани психічного миру. Коли садхака досягає вищих станів медитації, потоки миру починають входити в його розум, породжуючи такі якості, як скромність, ентузіазм, сміливість і терпіння. Згодом садхака стає залежним від медитації.
Самоаналіз і самоспостереження — ключі до поступу на духовному шляху. Якщо ти не практикуєш самоспостереження, твої рішення не будуть правильними, а висновки — істинними. Ти не можеш одразу досягти точного самоспостереження й аналізу. Це поступовий процес. Спокій у серці, повна чесність і об’єктивність — необхідні. Коли ти здатен спостерігати все, що відбувається в твоєму житті, з пильним усвідомленням і черпати натхнення з кожної дії — тоді ти справді зможеш зростати.
Храми — не божевільні доми для людей, які вважають кам’яний образ Богом. Храми — це школи людяності, оселі миру, землі компромісу й очищення, осередки надії, осередки натхнення та зосередження.
Людські зусилля бувають чотирьох типів, бо в житті є чотири кінці або цілі: артха (багатство), кама (бажання), дхарма (релігія) і мокша (визволення). Перші двоє тягнуть до мирських речей, а останні двоє ведуть до Бога. Перші двоє спричиняють падіння й незнання, тоді як останні двоє завершуються піднесенням і знанням.
Вивчення писань, відданість і виконання добрих справ формують основу йоги. Це зараховується як перший крок.
Шлях йоги настільки сповнений незліченних труднощів, що садхака, який не може боротися з ними завзяттям, вірою, терпінням і мужністю, ніколи не ступить на йогічний шлях.
Джняна-йога — це розуміння, бхакті-йога — це любов, а карма-йога — це праця без прив’язаності. Поєднання цих трьох — справжня йога.
Люби всі істоти, не ненавидь нікого.
Знання, яке здобуває йог, приходить понад межі чуттів. Знання, здобуте через п’ять чуттів, — дуже звичайне. Але знання, здобуте понад чуттями, теж виходить за межі звичайного типу знання. Це вищі знання — справжнє знання. Щоб його зрозуміти, садхаці треба перестати «виносити назовні» свою енергію й зосередитися всередині. Це внутрішнє зосередження можна назвати медитацією.
Із трьох шляхів — Джнана (знання), Карма (дія) або Бгакті (відданість) — садхакі слід обрати той, що відповідає його природі. Жоден із цих шляхів не є вищим чи нижчим за інші. Вважати свій шлях вищим, а чужі — нижчими, означає бути в полоні чистого невігластва.
Навіть якщо ти практикуєш регулярно, не завжди можливо досягати тієї самої якості медитації. Іноді перешкоди створює тіло, а частіше — розум. У такі моменти з’ясуй причину труднощів, щоб це не повторилося.
Той, хто шукає і хоче мирно продовжувати курс садхани, має відмовитися від насильства, неправди, крадіжок, розпусти, накопичення, заздрості, нетерпіння, жорстокості, переїдання та інших нечистот. Усе це треба уникати й залишати, інакше під час садхани завжди будуть відволікання та порушення.
Сенс йоги — самадхі.
Як ти можеш помітити, любов — мій найулюбленіший принцип, а відданість — серцевина любові. Хто віддано працює над розвитком хоча б одного справжнього принципу, що будує життя, той отримує користь від усього іншого.
Відданість — це безстрашність; відданість — це страждання. Якщо ти боїшся страждання — забудь про відданість.
Істина — лише одна, але шляхів осягнути її — багато.