Дзен справді надзвичайно простий — доки не намагаєшся бути «розумним» або обходити навколо! Дзен — це просто відчуття й ясне розуміння… що за множинністю подій і істот у цьому Всесвіті стоїть лише одна енергія — і вона проявляється як ти, і все є нею. Практика дзену — зрозуміти цю одну енергію так, щоб «відчути її кістками».
Що роблять рослини? У чому їхня суть? З власної точки зору — вони використовують повітря, використовують енергію. Насправді вони нічого не роблять, окрім того, що є декоративними. І все ж — ось цілий овочевий світ: кактуси, дерева, троянди, тюльпани, їстівні овочі — капуста, селера, салат… Вони всі виконують цей танець.
Зрештою, нема про що турбуватися, бо ти сам — вічна енергія Всесвіту.
У житті так само, як і в мистецтві, дзен ніколи не витрачає енергію на пояснення; він лише вказує.
Задоволення — це мистецтво й навичка, для яких у нас мало таланту або енергії… уся твоя освіта позбавила тебе цієї здатності, бо готувала тебе до майбутнього, а не показувала, як бути живим зараз.
Ти сам — вічна енергія, яка постає як цей Всесвіт. Ти не прийшов у цей світ — ти вийшов із нього. Як хвиля з океану.
Отже, вся ідея така: все розпадається — тож не намагайся це зупинити. Коли ти падаєш з урвища, не приносить користі триматися за камінь, який падає разом із тобою. Бачиш? Але ж усе саме так і відбувається. І знову — це ще один випадок, коли ми марнуємо свою енергію, намагаючись не дати світу розпастися. Не роби цього. І тоді ти зможеш зробити щось цікаве з вільною енергією.
Отож ми, приземлені, сміливі, міцні, реалістичні й практичні типи, марнували мільярди доларів і неймовірні обсяги енергії, нервової праці та матеріалів, щоб летіти на Місяць і відкрити — як це вже знали астрономи — що там лише нудний шлак. Ось справжній, первісний і науково-етимологічний зміст слова «лунатики». Плакати за Місяцем.
Настав час ставити під сумнів роботу чи зміну кар’єри, коли здається, що більшість енергії віддається тому, аби здаватися кимось іншим, ніж ти є насправді.