Почуття й емоції — лише творіння розуму та енергії. Любов — творіння душі.
У розумі є дуже небагато речей, які «з’їдають» стільки енергії, як турбота. Це одна з найважчих речей — не турбуватися ні про що. Турбота відчувається тоді, коли справи йдуть не так, але щодо минулих подій марно бажати, щоб вони були інакшими. Заморожене минуле — таким і є, і жодна турбота не зробить його іншим. Але обмежений его-розум ототожнює себе зі своїм минулим, заплутується в ньому й підтримує муки незадоволених бажань.
Аватарні періоди подібні до весняного припливу творіння. Вони приносять нове звільнення сили, нове пробудження свідомості, новий досвід життя — не лише для кількох, а для всіх. Якості енергії та усвідомлення, які використовували й якими насолоджувалися лише кілька просунутих душ, стають доступними для всього людства. Життя загалом піднімається на вищий рівень свідомості й налаштовується на нову швидкість енергії. Перехід від відчуття до розуму був одним із таких кроків; перехід від розуму до інтуїції буде іншим.
Тривога ніколи не приносила нікому користі, і вона значно гірша за просте розсіювання психічної енергії, бо суттєво зменшує радість і повноту життя.
Форма — це ущільнена енергія; енергія — вираження розуму; розум — завуальоване дзеркало Вічності; а Вічність — це Істина, що скинула маску розуму.