Оману буде знищено, коли світло ставатиме дедалі яскравішим; шар за шаром зникатиме тягар невігластва — і настане час, коли зникне все інше, а світитиме лише сонце.
Поки ці люди живуть у голоді й невігластві, я вважаю кожного з них зрадником: адже, будучи освіченим за їхній рахунок, він не звертає на них найменшої уваги.
Єдина релігія, яку слід навчати, — це релігія безстрашності. І в цьому світі, і в світі релігії правда така: страх — певна причина деградації й гріха. Саме страх приносить нещастя, страх приносить смерть, страх породжує зло. А що спричиняє страх? Незнання нашої власної природи.
Ми ніби розділені й обмежені через наше незнання; і стали, так би мовити, маленькими пані «так-і-так» та паном «так-і-так». Але вся природа щомиті викриває цю омана. Я — не той маленький чоловік чи маленька жінка, відрізані від усього; я — єдине універсальне існування. Душа у своїй величі піднімається щомиті й проголошує свою власну внутрішню Божественність.
Сила — сила — ось чого ми так прагнемо в цьому житті, бо те, що ми називаємо гріхом і скорботою, має одну спільну причину: нашу слабкість. Із слабкістю приходить невігластво, а з невіглаством — нещастя.