Коли стикаєшся з мінливостями життя, розум лишається непохитним, без скорботи, чистим, у безпеці; це — найбільше благополуччя.
Те, що я знаю, — як листя на тому дереві; те, чому я навчаю, — лише мала частина. Але я пропоную це всім із відкритою долонею. Чого я не навчаю? Усього, що захоплює для обговорення й розділяє людей одне від одного, але не має значення для того, щоб покласти край скорботі. Чого я навчаю? Лише того, що необхідне, щоб перевести тебе на інший берег.
Кінець бажання — це кінець скорботи.
Будь швидким у добрі. Якщо ти повільний, розум, що тішиться витівками, упіймає тебе. Відвернися від витівок. Знову й знову відвертайся. Перш ніж настане скорбота — налаштуй серце на добро. Робіть це знову й знову — і ти наповнишся радістю. Дурень щасливий, аж доки його витівки не обернуться проти нього. А добра людина може страждати, аж доки її добро не розквітне. Не легковаж своїми провинами, кажучи: «Та що вони для мене?» Глечик наповнюється крапля за краплею.