Уникай надмірної веселості. Розум у такому стані ніколи не стає спокійним — він стає мінливим. Надмірна веселість завжди буде супроводжена скорботою. Сльози й сміх — близькі родичі. Люди так часто переходять від одного краю до іншого.
Сила — сила — ось чого ми так прагнемо в цьому житті, бо те, що ми називаємо гріхом і скорботою, має одну спільну причину: нашу слабкість. Із слабкістю приходить невігластво, а з невіглаством — нещастя.
Щастя приходить до людини, надягаючи на голову корону скорботи. Той, хто приймає його, має прийняти й скорботу.