Спокійний той, хто не переймається тим, щоб мати більше чи менше. Не прив’язаний ні до імені, ні до слави, він вільний від скорбот світу — і здебільшого навіть від себе самого.
Не відкидай серце, навіть якщо воно сповнене смутку. Скарби Бога поховані в розбитих серцях.
Скорбота готує тебе до радості. Вона силою вимітає все з твого дому, щоб нова радість могла знайти місце для входу. Вона струшує жовте листя з гілок твого серця, щоб на його місці могли вирости свіжі зелені листочки. Вона вириває гнилі корені, щоб звільнити простір для нових коренів, захованих під ними. Яка б скорбота не струшувалася з твого серця — на її місце прийдуть значно кращі речі.