Працювати без прив’язаності — це працювати без очікування нагороди й без страху покарання у цьому світі чи в наступному. Така праця — це засіб до мети, а Бог — сама мета.
Праця, поза відданістю чи любов’ю до Бога, безпорадна й не може стояти сама.
Через безкорисливу працю любов до Бога зростає в серці. Тоді, завдяки Його милості, з часом людина осягає Його. Бога можна бачити. З Ним можна говорити — так само, як я говорю з тобою.
Через безкорисливу працю в серці зростає любов до Бога.
Працювати без прив’язаності — означає працювати без очікування нагороди.