Якщо ти любиш гроші й хочеш бути творчим, ти не зможеш стати творчим. Саме честолюбство заради грошей знищить твою творчість. Якщо хочеш слави — забудь про творчість. Слава приходить легше, якщо ти руйнівний.
Вона відчуває таку задоволеність, коли народжує дитину, допомагає їй рости — і тому їй не потрібен якийсь інший вид творчості. Її творчий порив сповнений. Але чоловік у біді: він не може народити дитину, він не може мати дитину в своєму лоні. Йому доводиться шукати заміну — інакше він завжди відчуватиме себе нижчим за жінку. І глибоко всередині він справді відчуває, що він нижчий. Через це відчуття чоловік намагається створювати картини, статуї, драми; він пише поезію, романи, досліджує весь світ творчості в науці.
Усі речі, які справді важливі — краса, любов, творчість, радість і внутрішній мир — народжуються поза межами розуму.
Бог — джерело всієї творчості. Ти можеш бути творчим лише тоді, коли ТИ В ЗВ’ЯЗКУ з Богом.
У медитації все, що стається, має бути виражене творчістю.
Допомагайте людям медитувати, бо немає нічого більш творчого, ніж медитація. Кожне мистецтво й кожна творчість можуть неймовірно посилитися завдяки медитації. Якщо хтось — художник — і починає медитувати, його картина зробить раптовий стрибок: стане надзвичайно глибокою, бо все, що ти малюєш, відображає твій розум. Якщо розум іде глибше — твій живопис ітиме глибше. Ти малюєш свій розум. Що ще можна малювати? Ти малюєш себе.
Якщо твоя творчість народжується з твоєї тиші — з твого дзену, з твоїх медитацій — тоді вона справжня, оригінальна. Якщо ж вона виходить лише як заняття, бо ти відчуваєш загубленість і «нічого робити» — довга відпустка, тож ти починаєш щось робити… Це не виходить із твоїх тиш; це виходить із твого божевільного розуму.
Трансцендентальна медитація відкриває усвідомлення нескінченного резерву енергії, творчості й розуму, що глибоко всередині кожного.
Прихований за людиною — Бог. Дай Йому лише трохи шляху, трохи проходу, щоб Він міг пройти через тебе. Це — креативність. Дозволити Богові статися — це креативність. Креативність — це релігійний стан.
Справжнє мистецтво має джерело в трансцендентному — у невиявленому полі чистої свідомості, незмінному й безсмертному полі всіх можливостей… Коли усвідомлення митця налаштовується на цей центр нескінченної творчості, його твір дихає повнотою життя, живить творця — митця — і надихає його шанувальників хвилями блаженства.
Для мене творчість — це Бог. Але буде краще, якщо ти дозволиш мені замінити слово «бог» на «благочестя», бо я не хочу, щоб мене неправильно зрозуміли. Немає особи на кшталт Бога, але є величезна енергія — вибухаюча, нескінченна, що розширюється. Це розширення, цей нескінченний вибух, ця творчість — божественні.
Справжня творчість народжується лише з тиші.
Дуже небагато людей приймають як творчих: кілька художників, кілька поетів — один на одного. Це дурість! Кожна людина — народжений творець. Подивіться на дітей: ви побачите — всі діти творчі. Згодом ми знищуємо їхню творчість.
Вкладай свою енергію в творчість. Забудь про гнів як про проблему — ігноруй його. Направляй свою енергію на більше творчості. Виливай себе в те, що ти любиш. Замість того щоб робити гнів своєю проблемою, нехай творчість стане об’єктом твоєї медитації. Перемкнися з гніву на творчість — і ти одразу побачиш велику зміну в собі. І завтра ті самі речі вже не будуть виправданням для гніву, бо тепер енергія рухається, спрямована, сублімована, вона насолоджується своїм танцем. Хто дбає про дрібниці?
Коли ти стаєш комфортним із невизначеністю, у твоєму житті відкриваються нескінченні можливості. Це означає, що страх більше не є домінуючим чинником у тому, що ти робиш, і більше не заважає тобі діяти, щоб ініціювати зміни. Римський філософ Тацит слушно зауважив: «Прагнення до безпеки стоїть проти кожного великого й шляхетного підприємства». Якщо невизначеність для тебе неприйнятна — вона перетворюється на страх. Якщо ж вона цілком прийнятна — вона стає живістю, пильністю й творчістю.
Творчість, що народжується з медитативної невинності, з медитативної чистоти. І справжній творець можливий лише через медитацію.
Коли любов переходить у п’ятий центр, тоді які б таланти ти не мав — будь-який творчий вимір — стає можливим для тебе. Це центр творчості. Він не лише для пісень, не лише для музики; він для всієї творчості.
Твоє саме існування — доказ твоєї вродженої творчості. У кожну мить ти співтвориш свою реальність через думки, наміри, слова й вчинки.
Справді творча людина не прагне панувати над кимось. Вона так безмежно радіє життю — вона хоче творити, вона хоче співтворити з Богом. Творчість — це молитва. І щоразу, коли ти створюєш щось, у ті миті ти з Богом: ти йдеш разом із Богом, ти живеш у Бозі. Чим більше ти твориш — тим більше ти божественний. Для мене творчість — це релігія. Мистецтво — лише вхід до храму релігії.
Людина, звісно, не є творчою, але її творчість не має бути спрямована на Бога. Її творчість має бути спрямована на створення кращого світу, кращого суспільства, кращої літератури, кращої поезії, кращих картин, кращої скульптури, кращих людей.
Коли ти досягаєш безегої порожнечі, народжується велика творчість.
Бог — не особа, а творчість; не Творець, а творчість.
Бути творчим — це поклонятися. Бути творчим — це брати участь у великому процесі творення; а участь у творчості — це участь у Бозі.
Пам’ятай від цієї миті: завжди обирай те, що є добрим для тебе і добрим для інших. Обирай творчість. Стань благословенням для існування — бо це єдиний спосіб, яким ми можемо переконати Бога стати благословенням для нас. Це єдина справжня молитва: стати благословенням для всіх — для людей, для тварин, для дерев, для життя в усіх його формах. Якщо залишатися свідомо уважним — повільно-повільно мистецтво вивчається; повільно-повільно воно стає природним.
Творчість означає насолоджуватися будь-якою працею як медитацією; робити будь-яку справу з глибокою любов’ю.