Якщо в нашому щоденному житті ми можемо усміхатися, якщо можемо бути спокійними й щасливими — не лише ми, а й усі навколо матимуть з цього користь. Це найосновніший вид праці заради миру.
Усміхнися, дихай і йди повільно.
Завдяки твоїй усмішці ти робиш життя прекраснішим.
Вдихаючи — заспокоюю тіло й розум. Видихаючи — усміхаюся. Перебуваючи в теперішній миті, я знаю: це єдина мить.
Час від часу, щоб нагадати собі розслабитися й бути спокійним, ми можемо захотіти виділити час на ретрит — день уважності, коли можемо повільно ходити, усміхатися, пити чай із другом і насолоджуватися спільністю, ніби ми найщасливіші люди на Землі.
Іноді твоя радість є джерелом твоєї усмішки, але іноді твоя усмішка може бути джерелом твоєї радості.
Будь ласка, не чекай, доки лікарі скажуть тобі, що ти вагітна, щоб почати дбати про дитину. Вона вже є. Хто б ти не був і що б ти не робив — твоя дитина все це отримає. Усе, що ти їси, і будь-які тривоги в твоїй голові — це буде для нього чи для неї. Скажи мені, що ти не можеш усміхатися? Подумай про дитину й усміхнися заради неї — заради майбутніх поколінь. Будь ласка, не кажи мені, що усмішка й твоя скорбота не можуть бути разом. Це твоя скорбота, а що з дитиною? Це не її скорбота — не її.
Якщо ми спокійні, якщо ми щасливі, ми можемо усміхатися й розквітати, як квітка, і вся наша родина, усе наше суспільство, виграє від нашого миру.
Прокинувшись цього ранку, я усміхаюся. Переді мною — двадцять чотири нові години. Я клянуся прожити повністю кожну мить і дивитися на всіх істот очима співчуття.