У всесвіті немає зайвих частинок. Кожен тут, бо має місце, яке треба заповнити, і кожна частинка має стати на своє місце в великій мозаїці.
Таємниця притягання — любити себе. Привабливі люди не судять ні себе, ні інших. Вони відкриті до жестів любові. Вони думають про любов і виявляють свою любов у кожній дії. Вони знають: любов — не просто почуття, а найвища істина в серці всесвіту.
Достаток, як і все в цьому всесвіті, — це просто певне поєднання енергії та інформації. З нашою інтенцією ми можемо змінити енергію, додати нову інформацію й проявити все, чого хочемо, що нам потрібно або чого бажаємо. Достаток безмежний, не обмежений і завжди доступний.
Всесвіт містить три речі, які неможливо знищити: Буття, Усвідомлення і ЛЮБОВ.
Наші наміри притягують елементи й сили, події, ситуації, обставини та взаємини, необхідні, щоб здійснити задуманий результат. Нам не треба втягуватися в деталі — і навіть надмірні старання можуть обернутися проти нас. Нехай нелокальний розум синхронізує дії всесвіту, щоб виконати твої наміри.
Якщо долю Всесвіту було вирішено в одну мить — в самий момент Великого Вибуху, — то це була найтворчіша мить з усіх.
Ти — сяюча таємниця, у якій виникає й зникає весь всесвіт із його формами та явищами. Коли це усвідомлення сходить, відбувається повна трансформація твоєї особистої самості в твою універсальну Самість… повна втрата всіх страхів, навіть страху смерті. Ти став істотою, що випромінює любов так само, як сонце випромінює світло. Ти нарешті прийшов у те місце, звідки почав свій шлях.
У всесвіту для тебе плани значно більші, ніж ти коли-небудь мріяв для себе.
Гроші — це життєва енергія, яку ми обмінюємо й використовуємо як наслідок того служіння, яке ми надаємо всесвітові.
Подяка відкриває двері до… сили, мудрості й творчості Всесвіту. Ти відкриваєш ці двері через вдячність.
У відстороненні — мудрість невизначеності… а в мудрості невизначеності — свобода від нашого минулого, від відомого, що є в’язницею минулого обумовлення. І коли ми готові ступити в невідоме — у поле всіх можливостей — ми віддаємо себе творчому розуму, який оркеструє танець всесвіту.
Якщо ти зациклюєшся на тому, чи приймаєш правильне рішення, ти фактично припускаєш, що всесвіт винагородить тебе за одне й покарає за інше. Всесвіт не має заздалегідь визначеного плану. Щойно ти приймаєш будь-яке рішення — всесвіт вибудовує навколо нього. Немає «правильно» чи «помилково» — є лише низка можливостей, що змінюються з кожною думкою, почуттям і дією, які ти переживаєш.
Розум і тіло — як паралельні всесвіти. Усе, що відбувається в ментальному всесвіті, залишає сліди у фізичному.
Я практикуватиму прийняття. Сьогодні я прийму людей, обставини, умови й події так, як вони трапляються. Я знаю, що ця мить саме така, як має бути, бо весь всесвіт саме такий, як має бути. Я не боротимуся з усім всесвітом, борючись із цією миттю. Моє прийняття цілковите й повне. Я приймаю речі такими, як вони є зараз, а не такими, як я бажаю, щоб вони були.
У всесвіту немає обмежень. Ти накладаєш обмеження на всесвіт своїми очікуваннями.