Любов — це суть Всесвіту. Любов у дії — це служіння.
Ти — функція того, що робить увесь всесвіт, так само як хвиля є функцією того, що робить увесь океан.
Чий же це Гуру? Лише Бог — Провідник і Гуру всесвіту.
Кожна дрібниця, кожен атом у всесвіті перебуває в постійній зміні й русі, але весь всесвіт загалом незмінний, бо рух або зміна — відносні. Ми можемо мислити щось у русі лише порівняно з тим, що не рухається.
Ти знаєш свою справжню природу [як божественну]. Ти — цар, а граєш роль жебрака… Це все — гра. Знай це й грай. Ось і все. Тоді практикуй це. Увесь всесвіт — велика вистава.
Яка чудесна велич! Яке приголомшливе приниження! О найвеличніше смирення! Щоб Володар усього Всесвіту — Бог і Син Божий — так принизив Себе, прийнявши вигляд малого хліба, заради нашого спасіння… У цьому світі я не можу бачити Найвищого Сина Божого власними очима, окрім Його Пресвятого Тіла й Крові.
Той, хто бачить Господа в храмі — у живому тілі, шукаючи Його всередині, — лише він може побачити Його, Безмежного, у храмі всесвіту, ставши Безкінечним Оком.
Під нами й світом лежить невимовна таємниця. Це темрява, з якої сяє світло. Коли ти впізнаєш цілісність Всесвіту й зрозумієш, що смерть така ж певна, як народження, тоді ти можеш розслабитися й прийняти: так воно й є. Іншого нічого не треба робити.
Твоя справжня Самість — це тиша всесвіту… Це справжнє Я — найвища реальність. Немає жодного фізичного, тонкого чи навіть причинного всесвіту поза тобою.
Те, що ми називаємо музикою в повсякденній мові, — лише крихітний відбиток, який наш інтелект вихопив із тієї музики або гармонії всього Всесвіту, що працює за всім, і яка є джерелом та початком природи. Саме тому мудреці всіх епох вважали музику священним мистецтвом. Бо в музиці той, хто бачить, може розгледіти образ усього Всесвіту; а мудрі можуть тлумачити таємницю й природу того, як працює весь Всесвіт, у царині музики.
У всесвіті немає зайвих частинок. Кожен тут, бо має місце, яке треба заповнити, і кожна частинка має стати на своє місце в великій мозаїці.
Таємниця притягання — любити себе. Привабливі люди не судять ні себе, ні інших. Вони відкриті до жестів любові. Вони думають про любов і виявляють свою любов у кожній дії. Вони знають: любов — не просто почуття, а найвища істина в серці всесвіту.
Ти маєш сприйняти всерйоз думку, що розуміння Всесвіту — твій обов’язок, бо єдине розуміння Всесвіту, яке буде корисним для тебе, — це твоє власне розуміння.
Ти, так само як і будь-хто у всесвіті, заслуговуєш на свою любов і повагу.
Ти можеш приборкати скаженого слона; ти можеш заткнути ведмедя й тигра; їздити на леві й гратися з коброю; алхімією ти можеш навчитися своєму хлібу; ти можеш блукати Всесвітом інкогніто; зробити слугами богів; бути вічно молодим; ти можеш ходити по воді й жити в вогні. Але керування розумом — краще й водночас важче.
Саме тоді, коли нас затягують безперервні потоки нав’язливих думок, Всесвіт для нас справді розпадається, і ми втрачаємо здатність відчувати взаємопов’язаність усього, що існує.
Інакше кажучи, людина, яка фанатично тримається релігійних питань і чіпляється за певні уявлення про природу Бога та Всесвіт, стає людиною, у якої немає віри взагалі.
Дзен справді надзвичайно простий — доки не намагаєшся бути «розумним» або обходити навколо! Дзен — це просто відчуття й ясне розуміння… що за множинністю подій і істот у цьому Всесвіті стоїть лише одна енергія — і вона проявляється як ти, і все є нею. Практика дзену — зрозуміти цю одну енергію так, щоб «відчути її кістками».
Міфи, що лежать в основі нашої культури й нашого здорового глузду, не навчили нас відчувати себе тотожними Всесвіту — лише його частинами; лише в ньому; лише протиставляючи йому себе — як чужинців.
Лише-но ти пізнаєш своє справжнє єство — тобі не буде чого боятися. Смерть дає свободу й силу. Щоб бути вільним у світі, треба померти для світу. Тоді всесвіт стає твоїм: він стає твоїм тілом, вираженням і інструментом. Щастя бути абсолютно вільним — поза описом.
Найбільша сила походить від могутності думки. Чим тонший елемент, тим могутніший він. Тиха сила думки впливає на людей навіть на відстані, бо розум є один і водночас багатьма. Всесвіт — це павутиння; розуми — це павуки.
Молитва в будь-якій формі дієва, бо це дія. Отже, вона матиме результат. Таке правило цього Всесвіту, в якому ми опинилися.
Достаток, як і все в цьому всесвіті, — це просто певне поєднання енергії та інформації. З нашою інтенцією ми можемо змінити енергію, додати нову інформацію й проявити все, чого хочемо, що нам потрібно або чого бажаємо. Достаток безмежний, не обмежений і завжди доступний.
Знай: труднощі, що ведуть до плутанини в питанні про мету Універсуму або будь-якої його частини, виникають з двох причин. По-перше, людина має хибне уявлення про себе й вважає, що весь світ існує лише заради неї. По-друге, вона не знає ні природи підмісячного світу, ні наміру Творця надати буття всім істотам, чиє існування можливе, бо буття безсумнівно є добром.