Живи з цим. Ти ж живеш із насолодою, правда? Чому ж не живеш із стражданням повністю? Чи можеш ти жити з ним так, щоб не тікати від нього? Що відбувається? Спостерігай. Розум дуже ясний, гострий. Він стикається з фактом. Саме страждання, перетворене на пристрасть, стає величезним. Звідси народжується розум, якого вже неможливо поранити. Кінець. Ось таємниця.
Медитація — не гонитва за насолодою й не пошук щастя. Навпаки, медитація — це стан розуму, у якому немає ні поняття, ні формули, а отже — повна свобода. Саме такому розумові це блаженство приходить само собою, без запрошення. І коли воно вже є, хоч би ти жив у світі з усім його шумом, насолодами й жорстокістю — вони не торкнуться того розуму.
Щодня помирай для кожної проблеми, для кожної насолоди — і не носи жодної проблеми з собою; тоді розум стає надзвичайно уважним, діяльним і ясним.