Paramahamsa Yogananda
Paramahamsa Yogananda Tsytaty pro Духовне
Групова медитація — це фортеця, що захищає нових духовних шукачів і водночас досвідчених медитаторів. Медитування разом підвищує рівень самореалізації кожного учасника за законом невидимого вібраційного обміну групової магнетики.
Чим глибше пізнання душі в людині, тим більше вона впливає на весь Всесвіт своїми тонкими духовними вібраціями, і тим менше її самого зачіпає мінливий потік явищ.
Шукай духовні скарби всередині. Те, ким ти є, значно більше за все, чого будь-коли прагнув ти — у будь-кого чи в чомусь іншому.
Чому б тобі не зміцнювати власні вібрації через спілкування з людьми, які прагнуть само-реалізації, і через спільну групову медитацію з ними? Ця практика зміцнить твої духовні переконання. Ти побачиш, що багато бар’єрів у твоєму житті, які здавалися непереборними, розсиплються й розчиняться у водах медитації. Твоя відданість і любов до Бога змішаються з відданістю й любов’ю інших. Божественне блаженство випромінюватиметься з тебе, допомагаючи всім людям, яких ти зустрінеш.
Забудь минуле. Зниклі життя всіх людей сповнені багатьох соромів. Людська поведінка завжди ненадійна, доки людина не закорінена в Божественному. Усе в майбутньому покращиться, якщо ти вже зараз докладаєш духовних зусиль.
Матеріальне й духовне — це лише дві частини одного Всесвіту й однієї Істини. Перебільшуючи одну частину або іншу, людина не досягає балансу, необхідного для гармонійного розвитку... Практикуй мистецтво жити в цьому світі, не втрачаючи внутрішнього спокою розуму. Йди шляхом рівноваги, щоб дістатися внутрішнього дивовижного саду Само-реалізації.
Певна форма самодисципліни необхідна, щоб перетворювати матеріальні бажання на духовні прагнення.
Ти маєш знати різницю між уявою, теоретичним знанням і справжньою реалізацією. Чи зможеш ти живити себе, лише слухаючи розмову про їжу? Знати їжу лише теоретично — означає завжди залишатися голодним. Треба їсти, щоб втамувати голод. Так і той, хто шукає нові доктрини безперервно, але не втілює їх у своє життя, приречений на безперервне духовне голодування.
Ніколи не будь дріб’язковим. Не підживлюй образи проти когось. Я віддаю перевагу грішникам із добрим серцем, а не так званим «добрим людям», які нетерпимі й позбавлені співчуття. Бути духовним — це мати відкритий розум, розуміти й прощати та бути друзями з усіма.
Істини не є істинами для тебе, доки ти не осягнеш їх у собі. Без осягнення це лише ідеї. Для духовного сприйняття духовна свідомість полягає не в туманних богословських уявленнях, а в здобутті самореалізації.
Духовна бідність, а не матеріальна нестача, лежить у серці всіх людських страждань.
Точне розміщення коми не спокутує духовної коми.
Смерть — не стирання існування, не остаточна втеча від життя; і смерть не є дверима до безсмертя. Той, хто втікав від свого Я в земних радощах, не поверне його серед мерехтливих чарів астрального світу. Там він лише накопичує тонші сприйняття й чутливіші відповіді на прекрасне й добре — те, що єдине. Саме на ковадлі цієї грубої землі борець-людина має викарбувати нетлінне золото духовної тотожності.
Усвідом величезну духовну силу й красу життя Христа та спробуй жити так, як Він жив. У Христа не було національності. Він любив усі рас як дітей Бога. Спробуй відчути братерство з усіма національностями. Справжнє братерство ніколи не прийде, якщо ми не відчуємо його в серці. Таке відчуття можна здобути лише через реальний дотик Бога в наших серцях.
У духовному житті людина стає подібною до маленької дитини: без образи, без прив’язаності, сповнена життя й радості.
Навіщо прощати того, хто чинить тобі кривду? Бо якщо ти у відповідь удариш у гніві, ти спотвориш власну божественну природу душі — ти не кращий за кривдника. Але якщо ти проявиш духовну силу, ти будеш благословенний, і сила твоєї праведної поведінки допоможе іншій людині подолати її нерозуміння.
Як Бог говорив з Арджуною, так Він говоритиме й з тобою. Як Він підніс дух і свідомість Арджуни, так Він підніме й тебе. Як Він дарував Арджуні найвищий духовний зір, так Він дарує просвітлення тобі.
Наявність матеріальних багатств без внутрішнього миру — як помирати від спраги, купаючись у озері. Якщо матеріальну бідність треба уникати, то духовну бідність слід ненавидіти. Бо саме духовна бідність, а не нестача матеріального, лежить у серці всіх людських страждань.